Справа № 761/13873/14-а
Провадження №2-а/761/299/2014
іменем України
11 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.
При секретарі Беширові О.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, призначення, нарахування та виплату одноразової компенсації та щомісячної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність, призначення, нарахування та виплату одноразової компенсації та щомісячної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 08.11.2013 року по 31.12.2013 року; визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахування та виплатити позивачу одноразову компенсацію як інваліду 1 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 60 мінімальних заробітних плат; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації в подальшому нараховувати та виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, 04.08.2014 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу без участі сторін за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що згідно із довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 146694 ОСОБА_1, дата огляду 27 липня 2011 року, огляд первинний, встановлена перша група інвалідності з 25 липня 2011 року, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Інвалідність встановлена довічно.
В даному випадку, саме з 25 липня 2011 року, як вказано в довідці до акту огляду МСЕК, позивач має право на отримання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 28.12.2007 року) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
В зв'язку з чим, суд вважає, що позивач безпідставно посилається на положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 01 липня 2007 року) якою передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується інвалідам I групи в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
Отже, норма статті де була передбачена виплата інвалідам 1 групи в розмірі 60 мінімальних заробітних плат змінена
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 22 Закону України «Про міліцію», ст. 49 Закону України «Про прокуратуру», ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку», ст. 20 Закону України «Про захист рослин», ст. 43 Гірничого закону України, ст. 61, 62, 63 та 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Зазначені норми Закону не визнані неконституційними.
Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі № 1-11/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетний Кодекс України.
Відповідно до п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, що втратили годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і батькам померлого громадянина, відповідно до частини першої статті 48 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року N 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щорічна допомога на оздоровлення відповідно до частини першої статті 48 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Закон України «Про державний бюджет України на 2013 рік», прийнятий пізніше ніж Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неконституційним не визнавався, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 1 групи встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 120 грн.
Тому, відповідно до вимог даної постанови ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення, зокрема у 2013 році, було нараховано у розмірі 120 грн., як інваліду 1 групи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової компенсації у 2013 році та перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.159, 160, 161 162, 163 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, призначення, нарахування та виплату одноразової компенсації та щомісячної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя