Справа № 369/6125/14-к
Провадження № 1-кп/369/283/14
іменем України
07.07.2014 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110200000855 від 11.04.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернявка Оратівського району Вінницької області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працюючого, раніше не судимого відповідно ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
15.03.2014 року близько першої години ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу житлового будинку по АДРЕСА_2 , біля стіни будинку побачив чотири легкосплавні автомобільні диски R15 з резиною марки «Дебіка» 205х65R15, які належать ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнену хвіртку, проник на територію подвір'я будинку, звідки таємно викрав чотири легкосплавні автомобільні диски R15 з резиною марки «Дебіка» 205х65R15. Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 4488 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини вчиненого, суду показав, що 15.03.2014 року близько першої години, проходячи повз будинку АДРЕСА_2 , на подвір'ї помітив 4 автомобільних колеса на дисках, які вирішив викрасти. Зайшовши на подвір'я через хвіртку, яка була не зачинена, він викрав колеса та в подальшому продав їх наглядно знайомому ОСОБА_6 . У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся, просив його суворо не карати, зазначив, що засуджує свій поступок.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що комплект з 4-х літніх коліс з дисками зберігав на подвір'ї свого будинку по АДРЕСА_2 . 14.03.2014 року він заступив на добове чергування на тимчасовій роботі, а коли 15.03.2014 року повернувся додому, виявив зникнення коліс. Через деякий час він приїхав до шиномонтажу в АДРЕСА_3 , де мав наміри змінити зимову резину на літню, проте на шиномантажі виявив свої колеса, які у нього викрали. Просив обвинуваченого ОСОБА_5 суворо не карати, так як викрадені колеса йому повернули - претензій матеріального характеру не має.
Окрім таких показів, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження, а саме:
- витягом з кримінального провадження № 12014110200000855; заявою ОСОБА_4 від 10.04.2014 р. № 5683 у якій він просить прийняти міри до невідомих осіб, які в ніч з 24.03.2014 р. на 15.03.2014 р. з його подвір'я викрали належні йому 4 титанові диски з резиною марки «Дебіка», даною крадіжкою йому завдано матеріального збитку; даними з протоколу огляду від 10.04.2014 року, під час якого оглянуто земельну ділянку біля будинку по АДРЕСА_2 , звідки було викрадено диски з резиною; заявою ОСОБА_5 від 10.04.2014 року, в якій він повідомляє про вчинення ним крадіжки автомобільних коліс на початку березня 2014 року в АДРЕСА_2 ; звітом про проведення товарознавчого дослідження (оцінки) рухомого майна від 17.06.2014 року, відповідно висновку якого ринкова вартість оцінюваного майна, станом на 14.03.2014 року становить: легкосплавний диск R-15, 4 шт. - 1776 грн., шина марки «Дебіка» 205х65R15, 4 шт. - 2712 грн., всього 4488 грн.; протоколом від 20.06.2014 р. пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно якого ОСОБА_7 на фото № 3 впізнав особу, яка продала йому литі диски та резину марки «Дебіка», за характерними ознаками статури та рисами обличчя; протоколом проведення слідчого експерименту від 20.06.2014 року, під час якого ОСОБА_5 розказав та відтворив обставини викрадення ним автомобільних коліс з подвір'я будинку по АДРЕСА_2 .
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні дали правдиві послідовні показання, які підтверджуються дослідженими у справі письмовими документами.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю та кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, характеризуючі дані його особи, думку потерпілого, ставлення до вчиненого, наслідки вчиненого ним діяння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що злочин за ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_5 раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у щирому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого волі, вважає за можливе призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної статті, зі звільнення від відбування покарання та встановленням іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.06.2014 року, у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речові докази у справі: чотири легкосплавні автомобільні диски R-15 з резиною марки «Дебіка» 205х65хR15, які залишені у користуванні та володінні власника ОСОБА_4 - залишити в його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення прокурором, потерпілими, обвинуваченим.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1