Справа № 464/7324/14-к
пр.№ 1-в/464/854/14
08.08.2014 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ЛВК ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році»,-
ОСОБА_6 , засуджений 14.03.2012р. вироком Нововолинського міського суду Волинської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.296, ч.1 ст.309, ч.2 ст.342 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2014 році» та звільнити його від відбуття покарання у виді позбавлення волі.
Заслухавши в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснення засудженого, який заяву підтримав, пояснення захисника засудженого, який настоював на задоволенні заяви його підзахисного, пояснення представника адміністрації ЛВК №48, який заперечив проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, висновок прокурора в заперечення клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За вимогами ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Пунктом «в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачено, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
З представленої суду вимоги УІАЗ ГУМВСУ України, вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів, зокрема: 25.03.2003р. Нововолинським міським судом Волинської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки згідно ст.ст.75, 76 КК України; 28.04.2004р. Нововолинським міським судом Волинської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене, те, що ОСОБА_6 більше ніж двічі судимий за вчинення умисних тяжких злочинів, відтак, у відповідності до п.«в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» можливість застосування до нього амністії виключається, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі ст.ст. 85, 86 КК України, ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст.ст.1, 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 14.05.2014р. та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
в задоволені клопотання ОСОБА_6 про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її проголошення.
Головуюча: