Справа № 761/19276/14-к
Провадження №1-кп/761/765/2014
іменем України
22 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю державного обвинувача - прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 17 березня 2008р. Шевченківським районним судом м. Києва за ст.15, ч.3 ст.186, ст. 69, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 17 вересня 2011р. по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим 17 березня 2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст.15, ч.3 ст.186, ст.69, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 17 вересня 2011 року по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення та перевиховання не став та маючи не зняту і не погашену у встановленому порядку судимість, повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, в період часу з 31 грудня 2013 року по 01 січня 2014 року, ОСОБА_5 знаходився у власній квартирі АДРЕСА_2 , де разом з ОСОБА_4 та іншими гостями святкували Новий рік та вживали спиртні напої. Вже 01 січня 2014 року приблизно о 04 годині всі гості, у тому числі і ОСОБА_4 , лягли відпочивати. В цей час ОСОБА_5 звернув свою увагу на золотий ланцюжок з кулоном, який висів на шиї у ОСОБА_4 . Побачивши вказаний ювелірний виріб, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_4 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що всі гості сплять і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 підійшов до ліжка, де лежала ОСОБА_4 , та розірвавши застібку ланцюжка, таємно, повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4 , а саме:
- золотий ланцюжок, вагою 12,32 г, вартістю 6 047 гривень;
- золотий кулон, вагою 4,67 г, вартістю 2 700 гривень,
а всього ОСОБА_5 таємно, повторно викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 8 747 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення, укладена між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 від 26.06.2014 року, відповідно до якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та активно сприяв розкриттю злочину, завдана потерпілій ОСОБА_4 матеріальна шкода в сумі 8747 гривень відшкодована в повному обсязі. Потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтверджують, що не мають один до одного претензій та/або обов'язків майнового і немайнового характеру. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з відстрочкою виконання покарання з іспитовим строком два роки, роз'яснені обвинуваченому та потерпілій всі обмеження щодо права оскарження угоди, роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди.
При проведенні підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він повністю згоден з підписаною угодою, розуміє наслідки укладання угоди, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, та просить суд затвердити укладену угоду.
Потерпіла пояснила, що вона розуміє наслідки укладання угоди, просить суд затвердити угоду.
Прокурор не заперечує проти затвердження угоди.
Суд, дослідивши угоду, вислухавши доводи сторін, вважає, що укладена угода не суперечить вимогам КПК України та законам України, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін, угода укладена добровільно, виконання обвинуваченим взятих на себе обов'язків можливо, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, правова кваліфікація правопорушення визначена правильно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд
Угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 26 червня 2014 року, затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекції про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію органу кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення прокурором, потерпілою та ОСОБА_5 тільки в частині призначення покарання, не узгодженого сторонами.
Суддя