22 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7625/13-а
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.,
суддів: Вербицької Н.В.,
Федусика А.Г.
при секретарі: Паламарчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Одесатрубпласт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 18.10.2013р. №0004552201, №0004562201,-
У листопаді 2013р. ПП «Одесатрубпласт» (далі-Підприємство) звернулось в суд із позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі-ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013р. №0004552201, №0004562201.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство посилається на те, що працівниками ДПІ в період з 04.09.2013р. по 10.09.2013р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Будрай» за період серпень, вересень, листопад, грудень 2012р., ТОВ «Теренс Груп» за період вересень, жовтень, листопад 2012р., ТОВ «ВТЛ Трейд Сервіс» за період грудень 2012р., ТОВ «Гант Лідер» за період квітень 2013р., ТОВ «Клуб С» за період липень, серпень, вересень 2012р., ПП «Інфініті Центр» за період липень, серпень 2012р., ТОВ «Ентхілл» за період травень 2013р.
За результатами перевірки ДПІ складено акт від 06.09.2013р. за №000076/15-52-22-03/33507096/26/343, у висновках якого зазначено про безтоварність угод з контрагентами.
На підставі таких висновків відповідачем 18.10.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення за №0004552201 про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1947522грн. та штрафних санкцій в розмірі 486881грн. та №0001792260 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1979275 грн., штрафних санкцій на суму 494819грн.
Представник Підприємства зазначає, що реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014р. позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.10.2013р. №0004552201, №0004562201.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що представником ДПІ не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником Підприємства первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з чим, надані докази представником Підприємства є достатніми для доведення факту придбання товарів та надання послуг його контрагентам, а тому висновок податкового органу про безтоварність таких угод є помилковим, а дії посадових осіб ДПІ щодо формування висновків акту перевірки від 06.09.2013р. за №000076/15-52-22-03/33507096/26/343 є неправомірними. Отже, винесені на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі виїзної документальної позапланової перевірки Підприємства та акту від 06.09.2013р. за №000076/15-52-22-03/33507096/26/343 (т.1а.с.15-53) ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0004552201 про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1947522грн. та штрафних санкцій в розмірі 486881грн. та №0001792260 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1979275 грн., штрафних санкцій на суму 494819грн. (т.1а.с.13-14).
Підставою прийняття податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки про порушення ведення податкового обліку, порушення вимог ПК України внаслідок чого підприємством занижено суму податку на прибуток за 2012р. на загальну суму 1 979 275грн. у тому числі за III квартал 2012р. в сумі 1 353 974грн., IV квартал 2012р. в сумі 625 301грн. Занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 1 947 522грн., у тому числі за липень 2012р. у розмірі 353 033грн., за серпень 2012р. - 378 057грн., за березень 2013р. - 1 123 657грн., за квітень 2013р. - 92 775грн.
Крім того, в акті перевірки зазначено про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагентів Підприємства на підставі актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, а саме: ТОВ «Будрай», ТОВ «Теренс Груп», ТОВ «Гант Лідер», ТОВ «Клуб С», ТОВ «Інфініті Центр», ТОВ «ВТЛ Трейд Сервіс».
Перевіряючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Дотримання наведених вимог законодавства дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних господарських операцій.
Матеріалами справи встановлено, що між Підприємством та вказаними вище контрагентами були укладені договори поставки матеріалів, купівлі-продажу матеріалів та субпідряду.
На підтвердження виконання даних договорів Підприємством надано наступні документи первинного бухгалтерського обліку: видаткові накладні, рахунки-фактури, акти здачі прийому, податкові накладні, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, договірна вартість, акти прийому виконаних робіт, договори про закупівлю за державні кошти, договори про виконання робіт за державні кошти.
Отже, судом першої інстанції встановлено, що перелічені вище первинні документи складені відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, і мають усі обов'язкові реквізити.
Представлені документи спростовують висновок ДПІ про безтоварність угод за якими Підприємство формувало валові витрати та податковий кредит з ПДВ у звітних податкових періодах, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що прийнятті спірні податкові повідомлення-рішення є помилковими, і не відповідають дійсним обставинам справи.
Що стосується посилання ДПІ на неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів Підприємства, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що неможливість проведення зустрічної звірки вказаних контрагентів не може бути доказами того, що Підприємство порушило норми податкового законодавства.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011р. по справі №21-47\10 та з практики Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції представником ДПІ не доведено належними доказами безтоварність господарських операцій та відповідно правомірності свого рішення, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, безпідставними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2014р. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Градовський Ю.М.
Судді Вербицька Н.В.
Федусик А.Г