29 липня 2014 р. Справа № 818/24/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 818/24/14
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2013 р. № 0000991701 та № 0000981701.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 818/24/14 адміністративний позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 23 грудня 2013 р. № 0000991701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 625000,00 грн. та № 0000981701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.
Відповідач, Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права та зазначає, що застосування штрафних санкцій до позивача є обґрунтованим. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 818/24/14, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що працівниками Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено документальна планова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 09 грудня 2013 р. № 162/17-01/2675905893/429 (т. 1 а.с. 12-57).
Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, пп. 44.1 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в частині порушення порядку ведення Книги обліку доходів і витрат та формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами; та вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
На підставі вищезазначеного акту Конотопською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області 23.12.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000981701 про застосування штрафних (фінансових) в розмірі 1,00 грн. та № 0000991701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 625000,00 грн. (т. 1 а.с. 10-11).
Не погодившись з даними рішеннями податкового органу позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), готівковий обіг в Україні та порядок проведення готівкових розрахунків регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, розробленим відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України».
Постанова Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 містить норми публічного права, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та відповідальність за їх порушення визначена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства в період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складений акт від 09.12.2013 р. №162/17-01/2675905893/429, в якому зафіксовані порушення, зокрема, Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно наданих на перевірку виписок банку та квитанцій від 01.06.2012 року та 15.10.2012 року, встановлено, що позивачем внесені на розрахунковий рахунок готівкові кошти, визначені як «оптово-торгова виручка» за 01.06.2012 р. в сумі 70 тис. грн., 15.10.2012 р. в сумі 55 тис. грн. При цьому дані суми не були проведені через реєстратор розрахункових операцій, який зареєстрований за позивачем в Конотопській ОДПІ і використовується при продажу товару за готівкові кошти, а також, ці суми не були відображені в книзі обліку розрахункових операцій та обліку доходів і витрат.
У відповідності до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
На виконання п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти, які здійснюють розрахункові операції в готівковій таабо безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
При перевірці книги обліку розрахункових операцій від 01.06.2011 року №1805002308р/1 встановлено, що в розділі 2 "Обліку руху готівки та сум розрахунків» згідно запису в графі 5 «Загальна сума розрахунків» за 01.06.2012 р. та 15.10.2012 р. складає 0,00 грн. замість 70,0 тис. грн. та 55,0 тис. грн. відповідно.
При перевірці книги обліку доходів та витрат від 01.03.2011 р. №0000024 встановлено, що в графі 3 «Розмір отриманих доходів від здійснення діяльності» відсутній запис про оприбуткування готівки за 01.06.2012 р. в сумі 70,0 тис. грн, за 15.10.2012 р. в сумі 55,0 тис. грн.
Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно п. 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні установлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У відповідності п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», із змінами та доповненнями, відповідальність за порушення фізичними особами - громадянами України, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
В оскаржуваній постанові Сумський окружний адміністративний суд послався на висновок судової економічної експертизи №385 від 18.04.2014 року в якому зазначено, що за результатами дослідження висновки акту перевірки документально не підтверджені, але з даним висновком колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про судову експертизу» та п.п.2.2. Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах затвердженої наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 р. №1431/20169 експерт повинен провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
З висновку експерта встановлено, що в ньому відсутній висновок щодо наявності чи відсутності порушень Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Колегія суддів зазначає, що в даній справі позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення готівкового обігу в Україні, а на дослідження експерту не було поставлено жодного питання щодо правомірності ведення позивачем готівкового обігу при проведенні розрахункових операцій при продажу товарів. Фактично експерт досліджував питання щодо повноти нарахування та сплати податків приватним підприємцем в 2012 році, що регламентовано Податковим кодексом України. При цьому, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), готівковий обіг в Україні та порядок проведення готівкових розрахунків регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, розробленим відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України».
Постанова Правління Національного банку України від 15.12.04 №637 містить норми публічного права, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та відповідальність за їх порушення визначена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що повнота і достовірність сплати податків не пов'язані з своєчасністю оприбуткування готівки. Це різні норми права, які регулюються Податковим кодексом України і Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, які не виключають один одного і відповідальність за їх порушення також передбачена різними законодавчими актами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок судової економічної експертизи не спростовує фактів виявлених порушень, допущених позивачем при здійсненні готівкового обігу та проведенні розрахункових операцій при продажу товарів.
Отже, колегія суддів погоджується з рішеннями податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій за результатами проведеної перевірки.
За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що відповідач прийняв правомірні податкові повідомлення-рішення від 23.12.2013 р. № 0000991701 та № 0000981701.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0000991701 та № 0000981701 від 23.12.2013 р. діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з врахуванням всіх обставин справи.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків обставин справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до ухвалення неправильного рішення, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів
Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 818/24/14 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.
Повний текст постанови виготовлений 04.08.2014 р.