22 липня 2014 р. Справа № 820/6333/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі № 820/6333/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика"
до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство "Миропільська паперова фабрика" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Миропільська паперова фабрика") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі по тексту - відповідач, Новоград-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі №820/6333/14 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області 27.02.2014 року № 0003392200, прийняте щодо публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика".
Стягнуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі №820/6333/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог п.1,3 ст.86, ст.159 КАС України, норм Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказав на те, що на підставі акту перевірки позивача встановлено заниження позивачем податку на додану вартість та правомірно винесено оскаржуване повідомлення-рішення №0001102200 від 21.01.2014 року про донарахування податку на додану вартість у розмірі 170 859 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 85 430 грн. Стверджує, що за даними системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту АІС "Податковий блок" не задекларовано в адресу ПАТ "Миропільська паперова фабрика" податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ "Кетер" МТ (стан 28 триває процедура припинення) за червень 2011 року у сумі 6474 грн., ТОВ "Торгоіл групп" (стан 7 до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) за липень 2011 року у сумі 31342 грн. серпень 2011 року у сумі 43433 грн., ТОВ "Гідромаш інжиніринг" за березень 2012 року у сумі 2562 грн.
Вказує на те, що укладеними договорами ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ "Гідромаш інжиніринг" передбачена доставка придбаної макулатури транспортом продавців з усіма необхідними супровідними документами. Однак, перевіркою не виявлено, а підприємством не надано документів, які підтверджують факт перевезення товару (макулатури), а саме: товарно-транспортні накладні ТОВ "Кетер" МТ (37604703), ТОВ "Торгоіл групп" (37358795), ТОВ Гідромаш інжиніринг"(37675397). Крім того, на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" відсутні на приймальних документах підписи представників вищевказаних продавців.
Вважає, що операції між позивачем та вказаними контрагентами не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.
Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято без належної оцінки наданих сторонами доказів, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на підтвердження здійснення господарських операцій із його контрагентами ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" первинними документами, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Миропільська паперова фабрика" зареєстроване як юридична особа 06.07.2000 року Романівською районною державною адміністрацією Житомирської області та є платником податку на додану вартість. (а.с.6-7)
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, фахівцями Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Миропільська паперова фабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 20.01.2014 р. був складений акт за № 99/22-00/05773698, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:
- п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток в розмірі 81 140 грн., в т.ч. 3 квартал 2011 року в розмірі 73 543 грн., за 4 квартал 2011 року в розмірі 4906 грн. та за 1 квартал 2012 року в розмірі 2690 грн.;
- п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року за № 2755- VI, в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 170 859 грн., в т.ч. за червень 2011 року 6 474 грн., за липень 2011 року 31 342 грн., за серпень 20Г року 59 284 грн., за вересень 2011 року 12 154 грн., за жовтень 2011 року 53 095 грн., за листопад 2011 року 4 268 грн., за січень 2012 року 1 680 грн., за березень 2012 року 2 562 грн.;
- п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України щодо утримання податку на доходи з фізичних осіб під час виплати доходу найманим працівникам у не грошовій формі встановлено порушення, в результаті чого донараховано податку на доходи з фізичних осіб в сумі 445,17 грн.;
- п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України щодо застосування ставок податку на доходи з фізичних осіб (17 %), а саме встановлено за період жовтень 2011 року заниження суми податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 120,28 грн.;
- пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, пп. 3.2 та пп. 3.3 п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку затвердженого Наказом ДПА України від 24. 12. 2010 року № 1020 зі змінами та доповненнями, а саме: не відображення доходів, виплачених самозайнятим особам в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку форми № 1-ДФ за 1-4 квартали 2011 року, під ознакою доходу "157" на загальну суму виплачених доходів 152 104,00 грн.;
- пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п.168. 1 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 170 Податкового кодексу України щодо дотримання встановлених строків сплати ( перерахування) до бюджету податку на доходи з фізичних осіб (див. Додаток до довідки №1), а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати працівників у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 467 362, 10 грн., внаслідок чого за несвоєчасну сплату податку нарахована пеня в сумі 32 931, 51 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001102200 від 21.01.2014 року про донарахування податку на додану вартість у розмірі 170 859 грн. та застосовано штраф у розмірі 85 430 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.
Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, укладеними договорами, а податковим органом не надано доказів того, що спірні операції між позивачем та його контрагентами не проводились. У зв'язку з чим, позивач мав встановлене законом право на підставі вказаних взаємовідносин формувати суми податку на додану вартість, оскільки порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності тягне негативні наслідки лише для цієї особи.
Однак, колегія суддів вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі №820/6333/14 такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвели до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року прийнято Новоград-Волинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, зокрема, на підставі висновків відповідача про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" та включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ сум по господарським операціям із ТОВ «Зернопродукт», які звільнені від оподаткування ПДВ, та, як наслідок, заниження ПАТ "Миропільська паперова фабрика" ПДВ в сумі 170859 грн.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).
Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).
За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.
У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у перевіряємий період позивач мав господарські відносини із контрагентами ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг", реальність господарської діяльності з якими підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, що також були надані позивачем до перевірки.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що факт господарських взаємовідносин між позивачем (Покупець) та ТОВ "Кетер" МТ (Постачальник) підтверджується договором поставки від №22/08 від 30.06.2011 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (крохмаль катіонний) (а.с.82)
На підтвердження дійсності укладення та реального виконання угоди за вказаним договором із ТОВ "Кетер" МТ, матеріали справи містять:
- видаткову накладну № 2/1 від 10.06.2011 р. підтверджує відгрузку Товару (крохмал) від ГОВ "КЕТЕР ТМ" на суму 38 844,00 грн. з ПДВ, - вага 3000,00 кг (а.с.86);
- приходний ордер ( приймання макулатури на склад) № 363 від 10.06.2011 р. - підтверджує факт отримання Товару ( крохмал) ПАТ «МПФ» від ТОВ "КЕТЕР" ТМ. вагою 3000,00 кг (а.с.85);
- шляховий лист № 241 від 10.06.2011 р. підтверджує доставку крохмалу з м. Житомир до смт. Миропіль (а.с.87;
-податкова накладна на суму 38 844,00 грн., ПДВ- 6 474,00 грн. (а.с.88)
Крім того, на підтвердження економічної обґрунтованості вказаних операцій з даним контрагентом позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції копії заявки на поставку крохмалу катіонного направлені до ТОВ "Кетер" МТ.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПАТ "Миропільська паперова фабрика" (Покупець) та ТОВ "Торгоіл групп" (Постачальник) було укладено договір № 25/07 від 24.07.2011 р., згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (макулатуру: марки МС-5Б (тюкована), марки МС-5Б (короб), МС-7Б(тюкована), МС-3А (тюкована), МС-4-А (тюкована).
Також, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПАТ "Миропільська паперова фабрика" (Покупець) та ТОВ "Торгоіл групп" (Постачальник) було укладено договір № 25/07 від 24.07.2011 р., згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (макулатуру: марки МС-5Б (тюкована), марки МС-5Б (короб), МС-7Б(тюкована), МС-3А (тюкована), МС-4-А (тюкована).
Також, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПАТ "Миропільська паперова фабрика" (Покупець) та ТОВ "Торгоіл групп" (Постачальник) було укладено договір № 25/07 від 24.07.2011 р., згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (макулатуру: марки МС-5Б (тюкована), марки МС-5Б (короб), МС-7Б(тюкована), МС-3А (тюкована), МС-4-А (тюкована).
На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "Торгоіл групп" було реалізовано позивачу Товари відповідно до видаткових накладних: від 30.07.2011 р., що реалізації Товару (макулатури) вагою 16 357 кг на суму 29 442,6 грн. (а.с.90); від 29.07.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 16 960 кг на суму 30 528,00 грн. (а.с.93); від 30.07.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 11714 кг на суму 21085,20 грн. (а.с.96); від 29.07.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 17 698 кг на суму 35 396 грн. (а.с.99); від 31.07.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 19 659 кг на суму 35 386 грн. (а.с.102); від 31.07.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 20 120 кг на суму 36 216 грн. (а.с.105); від 09.08.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 16 800 кг на суму 30 240 грн. (а.с. 111); від 02.08.2011 р. щодо продажу Товару (макулатури) вагою 14 654 кг на суму 26 373,6 грн. (а.с. 114); від 07.08.2011 р. що продажу Товару (макулатури) вагою 860 кг на суму 1545 грн. (а.с. 116), від 06.08.2011 р. щодо продажу товару (макулатури) вагою 12 352 кг на суму 20 998,4 грн. (а.с. 123); від 03.08.2011 р. щодо продажу Товару (макулатури) вагою 560 кг на суму 1008,00 грн. (а.с. 126); від 27.08.2011 р. щодо реалізації позивачу Товару (макулатури) вагою 10 483 кг на суму 18 869,0 грн. (а.с. 129); від 06.08.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 9 890 кг на суму 16 813 грн. (а.с. 132); від 06.08.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 20 304 кг на суму 36 547,2 грн. (а.с. 135); від 09.08.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 18 040 кг на суму 32 472 грн. (а.с. 138); від 26.08.2011 р. щодо реалізації Товару (макулатури) вагою 19 020 кг на суму 32 334 грн. (а.с. 141); від 02.08.2011 р. щодо продажу Товару (макулатури) від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ МПФ" вагою 14 652 кг на суму 26 373,6 грн. (а.с. 148);
та актів здачі - приймання макулатури: № 323 від 30.07.2011 р., № 319 від 29.07.2011 р., № 324 від 31.07.2011 р., № 320 від 29.07.2011 р., № 325 від 31.07.2011 р., № 322 від 30.07.2011 р. № 347 від 09.08.2011 р., № 345 від 08.08.2011 р., № 338 від 05.08.2011 р., № 370 від 26.08.2011 р., № 332 від 03.08.2011 р., № 384 від 27.08.2011 р. № 342 від 06.08.2011 р., № 340 від 06.08.2011 р., № 349 від 09.08.2011 р., № 377 від 23.08.2011 р., № 330 від 02.08.2011 р.
В підтвердження транспортування придбаного товару, позивачем надано товарно - транспортні накладні: від 30.07.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "Миропільська паперова фабрика") (а.с.91), від 28.07.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл) Групп" до смт. Миропіль (ПАТ "Миропільська паперова фабрика") (а.с.94), від 31.07.2011 р., що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "Миропільська паперова фабрика") (а.с.97)ТТН №957644 від 28.07.2011 р., що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгові Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "Миропільська паперова фабрика") (а.с.100), від 31.07.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "Миропільська паперова фабрика") (а.с.103); від 31.07.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса до смт. Миропіль (а.с.106) від 09.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп" ) до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 112); від 02.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп" ) до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 117); №957645 та №957646 від 08.08.2011 р., що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп" ) до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 117-118); від 05.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл ОВ Групп" ) до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 121); від 26.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп" ) до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 124); від 03.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 127); від 27.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп" ) до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 130); від 06.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 133); від 05.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 136); від 08.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 139); від 23.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса до смт. Миропіль (а.с. 142); від 02.08.2011 р, що підтверджує факт доставки макулатури з м. Одеса (ТОВ "Торгоіл Групп") до смт. Миропіль (ПАТ "МПФ") (а.с. 117);
В подальшому позивачем придбаний товар було оприбутковано, що підтверджується приходними ордерами: від 30.07.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" вагою 16 357 кг (а.с.89), від 29.07.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" вагою 16 960 кг. (а.с.92); від 31.07.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" вагою 11 714 кг. (а.с.95);від 29.07.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" вагою 17 698 кг(а.с.98), від 31.07.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" вагою 19 659 кг. (а.с.101) від 30.07.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" вагою 20 120 кг.(а.с.104); від 09.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "Миропільська паперова фабрика" вагою 16 800 кг. (а.с. 110); від 02.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 14 652 кг. (а.с. 113); від 08.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 860 кг. (а.с. 115); від 05.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 16 063 кг. (а.с. 119); від 26.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ від "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 12 352 кг. (а.с. 122); від 03.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 560 кг(а.с. 125); від 27.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 10 483 кг (а.с. 128); від 06.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 9 890 кг(а.с. 131); від 06.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від даного контрагента на ПАТ "МПФ" вагою 20 304 кг(а.с. 134); від 09.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 18 040 кг(а.с. 137); від 23.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 19 020 кг(а.с. 140); від 02.08.2011 р. про оприбуткування макулатури на склад від ТОВ "Торгоіл Групп" на ПАТ "МПФ" вагою 14 652 кг(а.с. 147);
Крім того, в зв'язку з реалізацією товару позивачу ТОВ "Торгоіл Групп" були виписані та видані податкові накладні: від 28.07.2011 р. на суму 80 000,00 грн., ПДВ - 13 333,33 грн. (а.с.107); від 29.07.2011 р. на суму 94 000,00 грн., ПДВ - 15 667,57 грн. (а.с.108); від 31.07.2011 р. на суму 14 054 ,00 грн., ПДВ -2 342,33 грн. (а.с. 109); від 05. 08.2011 р. на суму 9600,00 грн., ПДВ - 1600,00 грн. (а.с. 143); від 04.08.2011 р. на суму 65000,00 грн., ПДВ - 10 833,33 грн. (а.с. 144); від 02.08.2011 р. на суму 12 000 ,00 грн., ПДВ 3000 грн. (а.с. 145); від 09.08.2011 р. на суму 6 000 ,00 грн., ПДВ 1000 грн. (а.с. 146);
Крім того, на підтвердження економічної обґрунтованості вказаних операцій з даним контрагентом позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції копії заявок на поставку макулатури марки МСБ-5 направлені до ТОВ "Торгоіл Групп".
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження здійснення господарських операцій між ПАТ "Миропільська паперова фабрика" та ТОВ "ГІДРОМАШ ІНЖІНІРИНГ", матеріали справи містять наступні документи:
- приходний ордер від 10.11.2011 р. щодо оприбуткування насоса на склад на ПАТ "МПФ" на суму 21 337,64 кг. (а.с.149);
- видаткова накладна № 39 від 10. 11.2011 р. що підтверджує отримання обладнання, ПДВ 4 267,53 грн. (а.с.150);
- податкова накладна від 10.11.2011 р. на суму 25 605,17 грн. в т.ч. ПДВ - 4 267,53 грн(а.с.151);
- приходний ордер від 07.03.2012 р. щодо оприбуткування паливного насоса на склад на ПАТ "МПФ" на суму 21 145,42 кг(а.с.152);
- видаткова накладна від 07.03.2012 р. що підтверджує отримання обладнання на суш 21 145,42 грн.. ПДВ - 4 228,02 грн. (а.с.153);
- податкові накладні від 25.01.2012 р. на суму 10 000,00 грн., від 12.03.2012 р. на суму' 12.03.2012 р., від 07.03.2012 р на суму 12 374,5 в.т.ч. ПДВ - 4 228,02 грн.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наявність у матеріалах справи копій банківських виписок, які підтверджують факт оплати товару по вказаним контрагентам (а.с. 155-165)
Колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та контрагентами договори містять типові положення, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.
Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.
Колегія суддів зазначає, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар.
З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновок суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" як таких, що повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Підставою для донарахування платнику податків грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Зокрема, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин із ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами.
Таким чином, колегія суддів, приходить висновку, що наявними у матеріалах справи копіями первинних документів повністю підтверджено факт придбання позивачем у контрагентів ТОВ "Кетер", ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" товарно-матеріальних цінностей, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача та правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту по даним контрагентам сум ПДВ в розмірі 88 079 грн.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту в сумі 82 780 грн., з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана сума податкового кредиту сформована позивачем в результаті відносин із контрагентом ТОВ "Зернопродукт" по господарським операціям з придбання щепи, відходів деревообробки, трісок, які використовувалися ПАТ «Миропільська паперова фабрика» для опалення парових котлів при виробництві картону та паперу.
Відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VІ (із змінами та доповненнями), операції з постачання (придбання) щепи, відходів деревообробки, трісок звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, колегія суддів зазначає, що операції позивача із ТОВ "Зернопродукт" з придбання щепи, відходів деревообробки, трісок звільнені від оподаткування податком на додану вартість, що вказує на безпідставність включення до складу податкової кредиту суми ПДВ в розмірі 82 780грн
Крім того, в ході апеляційного розгляду позивачем було визнано протиправність віднесення ним суми в розмірі 82 780грн. до складу податкового кредиту по вищезазначеним господарським операціям.
Згідно з ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом , якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникають сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що ПАТ «Миропільська паперова фабрика» безпідставно включено до складу податкової кредиту суми ПДВ в розмірі 82 780грн. по господарським операціям із контрагентом ТОВ "Зернопродукт" з придбання щепи, відходів деревообробки, трісок, що не підлягає доказуванню.
З огляду на викладене, оскільки позивачем визнано правомірність донарахування позивачу вказаної суми з ПДВ, колегія суддів приходить до висновку про правомірність винесення податкового повідомлення рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року в частині завищення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82 780грн., яке не підлягає скасуванню в цій частині.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин із ТОВ "Кетер" МТ, ТОВ "Торгоіл групп", ТОВ Гідромаш інжиніринг" та неправомірно - за результатами відносин із ТОВ "Зернопродукт".
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання правомірним віднесення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту в розмірі 82 780грн. по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ "Зернопродукт" та скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення в зазначеному розмірі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ПУБ "Миропільська паперова фабрика" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Згідно положень ч.3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
З наведеного вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
До зобов'язань поточних кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство під час судових процедур, правила мораторію не застосовуються, і по цих зобов'язаннях, згідно загальних правил, застосовуються штрафні (фінансові) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів.
Таким чином, із порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов'язок сплачувати податки і збори у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.
Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року став висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства за період до початку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року в частині нарахування штрафних санкцій, оскільки вони нараховані за порушення до введення мораторію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки, приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року в частині суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 88079 грн. та штрафних фінансових санкцій в розмірі 82194 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 88079 грн. та штрафних фінансових санкцій в розмірі 82194 грн., протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі №820/6333/14 прийнята з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому в силу приписів ст.ст. 198, 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в частині скасування повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 88079 грн. та штрафних фінансових санкцій в розмірі 82194 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі № 820/6333/14 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003392200 від 27.02.2014 року в частині суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 88079 грн. та штрафних фінансових санкцій в розмірі 82194 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.
Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.