Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1849/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко Г. К.
Доповідач Суровицька Л. В.
Іменем України
06.08.2014 року
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді: Суровицької Л.В.,
суддів: Авраменко Т.М., Чельник О.І.,
при секретарі: Крисановій Ю.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що 12 червня 2013 року працівниками Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.181 КУпАП України - здійснення гри на гральних автоматах. Постановою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2013 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.181 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді попередження.
Проте постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2013 року вказану постанову Світловодського міськрайонного суду скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Внаслідок незаконних дій працівників міліції та Світловодського міськрайонного суду були порушені його життєві зв'язки, виникла необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя, пошуку захисту та відстоювання законних прав. Незаконним притягненням до адміністративної відповідальності йому було заподіяно моральну шкоду.
Посилаючись на ст.55 Конституції України, ч.1 та ч.6 ст.1176 ЦК України, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», просив суд стягнути з державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь на відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн.(а.с.1-3).
Ухвалою суду від 14 травня 2014 року допущено до участі у справі прокурора Онуфріївського району Кіровоградської області (а.с.35).
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.38-40).
В апеляційній скарзі та в доповненнях до неї ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення його позову (а.с.70-72, 73).
В судове засідання апеляційної інстанції позивач та його представник, належним чином під розписку повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули (а.с.85,86).
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Прокурор та представник Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області заперечили проти доводів апеляційної скарги і доповнень до неї та просили рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.181 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді попередження. (а.с.4).
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2013 року постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.181 КУпАП скаасовано, провадження по справі закрито на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.5-8).
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, а частиною 7 зазначеної статті визначено, що відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі Закон) шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства - відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду чи іншому рішенні суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; 3) відмови в порушенні кримінальної справи; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 3 зазначеного Закону визначено, що у наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Позивач просив стягнути на його користь завдану незаконним притягненням до адміністративної відповідальності моральну шкоду з Державного бюджету України на підставі вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться в разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Наведений Закон про відшкодування шкоди з держави пов'язує виникнення у реабілітованого громадянина права на відшкодування шкоди одночасно з наявністю як підстави виникнення шкоди, завданої незаконними діями, так і умовами виникнення права на його відшкодування.
Умовою для відшкодування шкоди є постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення, проте підставою виникнення права на відшкодування шкоди є незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч. 1 ст. 1176 ЦК України).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до позивача було застосовано адміністративне стягнення у виді попередження.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на законі, а тому обґрунтовано відмовив у позові.
Крім того, суд правильно відмовив у задоволенні позову до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, який є неналежним відповідачем за даним позовом.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: