Справа № 335/7450/14-к 1-кп/335/452/2014
21 липня 2014 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевский районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, офіційно не працюючої, не одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму:
у скоєні злочинів, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -
У лютому 2014 року ОСОБА_4 зустрілася з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, домовилися про виготовлення паспорту громадянина України з фотокарткою ОСОБА_4 шляхом переклеювання карток, та того ж дня надала їй вказані фотокартки зі своїм зображенням, з метою його подальшого використання у отриманні споживчого кредиту. 02.02.2014 року ОСОБА_4 , маючи намір на підроблення офіційного документу, передала невстановленій в ході слідства особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, фотокартку зі своїм зображенням для подальшого її вклеювання у паспорт громадянина України виданий на імя гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим сприяла вчиненню вказаного кримінального правопорушення вищевказаною невстановленою особою.
Крім того, 25.02.2014 року ОСОБА_4 , маючи намір на використання завідомо підробленого документу, знаходячись у відділенні ПАТ «Альфа-Банк», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна буд. 141, звернулася до представника банку з метою отримання кредиту, при цьому, видаючи себе за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та достовірно знаючи про те, що паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 є підробленим, а саме вклеєна її фотокартка, з метою оформлення кредиту надала її до вказаного відділення банку, який в подальшому виплатила за договором кредитування.
В судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала повністю і пояснила обставини скоєння нею вказаних злочинів. Зокрема, зазначала, що у лютому 2014 року в неї були труднощі з грошима і оскільки вона на себе не могла оформити кредит через погану кредитну історію, вона вимушена була надати знайомій особі свою фотокартку для вклеювання її в паспорт громадянина України, виданий на ім'я іншої особи. Пред'явивши підроблений паспорт вона отримала у відділенні ПАТ «Альфа-Банк» у кредит грошові кошти в сумі 10 000 грн., які повернула вже через три дні. Щиро розкаюється у вчиненому, просить звільнити її від покарання, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» у зв'язку з тим, що має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якої не позбавлена батьківських прав.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченої в межах пред'явленого їй обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 повністю доведена і її дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документу, який видається державною установою і надає право, або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
На підставі викладеного, та з урахуванням особи обвинуваченої, яка на обліку у наркологічному диспансері та у психіатричній лікарні не перебуває, офіційно не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі в межах санкцій, передбачених вказаними статтями.
Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про звільнення її від покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», так як вона має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якого вона не позбавлена батьківських прав. Дані обставини підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінської рай адміністрації м. Запоріжжя.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнити її від відбуття покарання, оскільки ОСОБА_4 скоїла умисні злочини, які не є тяжкими, не позбавлена батьківських прав відносно своєї неповнолітньої доньки, та стосовно неї протягом останніх десяти років не було застосовано амністію.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити їй покарання:
- за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 2 років обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання.
Речові докази:
- паспорт громадянина України НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 , 1969 року народження, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1