29 липня 2014 р. Справа № 814/457/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
при секретаріПолянській А.М.
за участю представника ДПІВеличко В.І. (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Южстрой" на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Южстрой" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.02.2014 № 0000282201, -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.02.2014 № 0000282201.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що в січні 2014 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 27.01.2014 р. № 137/14-02-22-01/13870754 (а. с. 18-62).
Під час перевірки серед іншого встановлено порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за вересень 2012 р. на суму 10000,00 грн.
На підставі акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2014 р. № 0000282201 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 10000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5000,00 грн. (а. с. 15).
Не погодившись із вказаним вище податковим повідомленням-рішення позивач оскаржив його до суду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Позивач зареєстрований як юридична особа з основним видом діяльності "Будівництво житлових і нежитлових будівель" (а. с. 8-9).
31.08.2011 р. позивач уклав контракт субпідряду з приватним підприємством "Універсал Майстер", за яким останнє зобов'язувалося виконати комплекс робіт по утепленню та оздобленню фасадів будинків (а. с. 63-67).
Пунктом 1.3 контракту передбачено строк виконання робіт - два місяці при умові своєчасного надання підряднику будівельної готовності, технічної документації та виплати авансу. Згідно п. 2.2 розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі оформлених актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат по формі КБ-3.
07.09.2012 р. позивач сплатив підряднику аванс у сумі 60000,00 грн., у тому числі 10000,00 грн. ПДВ. Того ж дня контрагент виписав податкову накладну (а. с. 68-69). Позивач включив до складу податкового кредиту за вересень 2012 р. відповідну суму ПДВ.
В акті перевірки позивача відповідач робить посилання на те, що ПП "Універсал Майстер" не подавало декларацію з ПДВ за вересень 2012 р., що свідчить про відсутність податкових зобов'язань у підприємства. Крім того, підприємство відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом вважається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
На підставі п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Приписи п. 44.1 ст. 44 ПК України забороняють платникам податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Водночас ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні лише документально оформлюють фактично здійснену господарську операцію, і мають силу документів, на підставі яких платник податків визначає власні податкові зобов'язання і має право формувати податковий кредит, тільки в тому разі, коли за такими документами стоїть реальна господарська операція, яка призвела до зміни в активах платників податків - сторін правочину. Сам по собі факт наявності у позивача первинних бухгалтерських документів, не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом здійснення господарських операцій.
Оскільки ПП "Універсал Майстер" не задекларувало податкові зобов'язання з позивачем, то жодна з подій, передбачених п. 187.1 ст. 187 ПК України не відбулася і в контрагента відсутні підстави для виписування податкової накладної.
У запереченнях відповідач вказав, що направляв позивачу запит для надання первинних бухгалтерських документів, на який позивач надав лише податкову накладну і платіжне доручення. Не було надано документів, передбачених контрактом.
Крім того, роботи, передбачені контрактом, ПП "Універсал Майстер" повинно було виконати у вересні-жовтні 2011 р. Позивач не надав суду доказів і будь-яких пояснень щодо несвоєчасного надання підряднику будівельної готовності, технічної документації тощо. З огляду на викладене, незрозумілим виглядає сплата авансу лише у вересні 2012 р., тобто через рік від встановленого контрактом строку.
Отже, перелічені вище обставини свідчать про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з вартості ПДВ по договірним відносинам з ПП "Універсал Майстер", а відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв у межах, спосіб та на підставі своїх повноважень, відповідно до вимог ст. 71 ч. 2 КАС України довів перед судом його законність, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Южстрой", - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року по справі № 814/457/14, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 30 липня 2014 року.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя М.П. Коваль