29 липня 2014 р. Справа № 2а/487/152/14
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Разумовська О.Г.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.12.2013 № 14/3 в частині відмови в зарахуванні ОСОБА_4 періоду роботи з 22.11.1992 по 01.12.1993 на посаді розливальника ливарного цеху та сталевара в Миколаївському заводі «Дормашина» до спеціального стажу із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, неправомірним. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2014 року та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 в період з 23.11.1992 по 01.12.1993 на посаді розливальника ливарного цеху та сталевара в Миколаївському заводі «Дормашина».
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - діяльність ВАТ «Дормашина» було припинено 21.07.2009 року у зв'язку з визнанням її банкрутом.
22.08.2013 року позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 04.12.2013 № 14/3 ОСОБА_4 відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 22.11.1992 по 01.12.1993 на посаді розливальника ливарного цеху та сталевара в Миколаївському заводі «Дормашина» до спеціального стажу із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці з причин відсутності первинних документів, підтверджуючих пільговий характер роботи та документів, які підтверджують правильність проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві (відсутність висновку Державної експертизи умов праці).
Право громадян на пенсію за віком на пільгових умовах встановлюється Законом України «Про пенсійне забезпечення», згідно ч. 1 ст. 13 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, зайняті повний робочий день, на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Постановою КМУ від 01.08.3992 № 442 було затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці та в подальшому, Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.12.1999 № 01-3/2586-02-6 «Про порядок обчислення стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами атестації робочих місць» було надано роз'яснення про те, що якщо атестація робочих місць з 01.08.1992 взагалі не проводилася, то до пільгового стажу працівника зараховується лише період роботи до 01.08.1992, тобто до дати введення в дію зазначеного Порядку.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Відповідно до Порядку - атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства (пункти 1,2,4).
Довідкою ТОВ «Аврора і Ко» (підприємство, яке зберігає архів ВАТ «Дормашина») № 3026 від 30. 01. 2003 підтверджено стаж ОСОБА_4 в період з 22.11.1992 по 01.12.1993 на посаді розливальника ливарного цеху та сталевара в Миколаївському заводі «Дормашина».
Тобто, суд вважає, що стаж роботи позивача на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджено первинними документами.
Статтею 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тобто право на отримання пенсії, у відповідному розмірі, встановленому законодавством є конституційним правом громадянина України.
Аналізуючи викладені фактичні обставини у контексті зазначених правових норм, суд вважає, що обов'язок проведення атестації робочих місць належним чином, покладено на керівника підприємства, а тому її не проведення (чи неналежне проведення), не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо надання пільгової пенсій передбаченої ст. 13 Закону.
На підставі викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення № 14/3 від 04.12.2013 в частині відмови в зарахуванні ОСОБА_4 періоду роботи з 22.11.1992 по 01.12.1993 на посаді розливальника ливарного цеху та сталевара в Миколаївському заводі «Дормашина» до спеціального стажу із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці є неправомірними, та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.
Водночас встановлено, що рішення УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 22.11.2013 № 36 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (робота за списком № 2). Вказане рішення позивачем не оскаржувалося.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині призначення пенсії позивачу на пільгових умовах суд вважає задоволенню не підлягають, оскільки в позивача відсутній необхідний спеціальний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2014 року по справі № 2а/487/152/14, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя М.П. Коваль