31 липня 2014 року Справа № 9104/112411/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Іщук Л.П., Левицької Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року по справі за позовом комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс» до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000191521 від 20.02.2012 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 51119,20 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання,-
Позивач, комунальне підприємство «Червонограджитлокомунсервіс», в березні 2012 року звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області та просило скасувати повідомлення-рішення №0000191521 від 20.02.2012 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 51119,20 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.
В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що відповідно до вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 за № 2181-III платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу та додає, що згідно цієї норми та інших правових норм цього Закону податкові органи не наділені повноваженнями щодо зміни призначення платежу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року в справі №2а-1882/12/1370 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в м. Червонограді Львівської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року в справі №2а-1882/12/1370 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, зазначає, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу) спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу в порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом. Апелянт посилається на пп. 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.02.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області проведено перевірку комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс» на предмет дотримання вимог ст. 57 Податкового кодексу України за період з 21.09.2010 року по 30.01.2012 року, про що складено Акт № 150/29/15-016/31616100 від 15.02.2012 року. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, чим порушено п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 57 Податкового кодексу України. Позивач в порушення вимог ст. 57 Податкового кодексу України сплатив суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із затримкою, що є більшою 30 календарних днів у сумі 83 369,61 грн.
20.02.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 150/29/15-016/31616100 від 15.02.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0000191521, яким за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, визначеного п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, за затримку на 848 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 416 848,04 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 83 369,61 грн.
Судом встановлено, що протягом вказаного вище періоду податковим органом платежі позивача зі сплати ПДВ зараховувалися лише в рахунок погашення боргу, незважаючи на те, що в платіжних дорученнях в графі «Призначення платежу» було вказано про зарахування до бюджету поточних платежів з цього виду податку.
У вирішенні цього спору суд обґрунтовано виходив з того, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Встановлена ж пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рівність бюджетних інтересів, яка зводиться до того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, не позбавляє платника як права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 цього ж Закону, так і обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону.
Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Відповідно, названим Законом не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд дійшов вмотивованого висновку стосовно того, що пункт 7.7 статті 7 згаданого Закону не надає податковому органу право змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків, та правомірно задовольнив позов.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене апеляційні вимоги Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року в справі №2а-1882/12/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.О. Яворський
Судді Л.П. Іщук
Н.Г. Левицька