Справа № 817/1937/14
06 серпня 2014 року 10год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: представники Мадей В.Я., Дроженець Б.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доБерезнівської районної ради
про визнання протиправним та скасування рішення , -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Березнівської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2014 року №758 «Про недовіру голові районної державної адміністрації», як таке, що прийняте з численними порушеннями діючого законодавства України та Регламенту Березнівської районної ради.
Позивач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема пояснив суду, що при підготовці до розгляду питання про недовіру та прийнятті оскаржуваного рішення депутатами Березнівської районної ради були допущені чисельні порушення законодавства, зокрема, Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а також Регламенту Березнівської районної ради шостого скликання, яким передбачений порядок висловлення недовіри. Зазначив, що районною радою порушено ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки ні депутатам, ні райдержадміністрації не було своєчасно доведено про розгляд на сесії питання «Про недовіру голові районної державної адміністрації». Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач - Березнівська районна рада позов не визнав, про що подав письмові заперечення. Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні поданим запереченням, зокрема пояснили суду, що рішення Березнівської районної ради прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про місцеве самоврядування», Регламенту Березнівської районної ради, процедура та порядок внесення питання до порядку денного дотримані, дотримана процедура прийняття рішення шляхом таємного голосування, тому підстави для визнання його протиправним відсутні. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням Президента України від 23.05.2014 року №898/2014-рн ОСОБА_1 призначено на посаду голови Березнівської районної державної адміністрації.
Розпорядженням голови Березнівської районної ради від 10.06.2014 року №41 скликано тридцять п'яту сесію районної ради шостого скликання з 23.06.2014 року, відповідно до якого на пленарне засідання сесії районної ради запрошено голову Березнівської районної державної адміністрації та його заступників. (а.с.44).
27.06.2014 року депутатською фракцією «Соціалістична партія України» внесено пропозицію про включення до порядку денного тридцять п'ятої сесії Березнівської районної ради шостого скликання питання «Про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації» (а.с.72). За результатами голосування за включення даного питання до порядку денного проголосувало 30 депутатів районної ради, у зв'язку з чим, пропозицію прийнято та включено до порядку денного під номером 1 питання «Про недовіру голові районної державної адміністрації (а.с.48).
Рішенням від 27.06.2014 року №758 Березнівська районна рада висловила недовіру голові Березнівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно з протоколу засідання лічильної комісії тридцять п'ятої сесії Березнівської районної ради шостого скликання №2 від 27.06.2014 року, загальний склад районної ради визначений законодавством 50 депутатів, у таємному голосуванні брало участь 39 депутатів, з яких за відповідне рішення проголосувало 36 депутатів, проти 3 депутати, кількість невикористаних бюлетенів 10 (а.с.10).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного законодавства.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.118 Конституції України місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з п.16, п.28, п.29 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання, а також заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень, прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації.
Як вбачається з ст.72 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань.
Районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь.
Якщо недовіру голові районної, обласної державної адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від загального складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
Відповідно до ч.10 ст.59 цього ж Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до ст.34 цього ж Закону місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень.
Голови місцевих державних адміністрацій мають право вносити на розгляд відповідних рад питання, пов'язані з виконанням делегованих повноважень, та інші пропозиції.
Голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь.
Як вже зазначалося вище, рішенням від 27.06.2014 року №758 Березнівська районна рада висловила недовіру голові Березнівської районної державної адміністрації ОСОБА_1.
Суд не бере до уваги твердження позивача, про те, що лише за результатами звіту голови місцевої державної адміністрації відповідальна рада має право, шляхом таємного голосування, висловити йому недовіру, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.9 ст.118 Конституції України, обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.
При цьому, якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації (ч.10 ст.118 Конституції України).
Вищезазначені норми Конституції України, як закону, що має найвищу юридичну силу, не містять жодних застережень щодо залежності висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації від результатів розвитку регіону, звіту голови адміністрації тощо.
Таким чином, законодавець на найвищому рівні закріпив право ради безпосередньо на висловлення недовіри.
Крім того, суд зазначає, що ні у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", ні у Законі України "Про місцеві державні адміністрації" не визначено переліку підстав для висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації та не встановлено будь - яких обмежень щодо висловлення такої недовіри.
Такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 27.07.2012 року по справі за позовом голови Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим до Сімферопольської районної ради Автономної Республіки Крим.
Щодо тверджень позивача про те, що Березнівська районна рада порушила статтю 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламент Березнівської районної ради, оскільки, ні депутатам, ні Березнівській районній державній адміністрації не було своєчасно повідомлено про розгляд на сесії питання "Про недовіру голові районної державної адміністрації", питання про висловлення недовіри не було внесено до порядку денного суд зазначає наступне.
Як вбачається з пункту 29 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної і обласної рад вирішується питання щодо прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації.
Відповідно до частини 9 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Як зазначалося судом, розпорядженням голови Березнівської районної ради від 10.06.2014 року №41 скликано тридцять п'яту сесію шостого скликання з 23.06.2014 року, відповідно до якого на пленарне засідання сесії районної ради запрошено голову Березнівської районної державної адміністрації та його заступників.
Частиною 14 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що порядок підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом сесії.
Відповідно до ст.2.7 Регламенту Березнівської районної ради шостого скликання, затвердженого рішенням районної ради від 03.12.2010 року №11 (далі - Регламент) проект порядку денного сформований відповідно до вимог Регламенту, обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депутатів від загального складу районної ради. Питання включається до ще не затвердженого в цілому порядку денного сесії, якщо за нього проголосувало не менше 1/3 депутатів від загального складу ради (а.с.63-71).
Як вбачається з частини 9 статті 2.14 Регламенту, районна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові районної державної адміністрації. Дане питання вноситься у порядок денних у наступних формах: "Про звіт голови райдержадміністрації", "Про недовіру голові райдержадміністрації".
Згідно ч.10 ст.2.14 Регламенту питання про недовіру голові районної державної адміністрації вноситься за пропозицією президії районної ради, депутатських фракцій або груп. Голосування по даному питанню не потребує попереднього заслуховування звіту.
Стаття 19 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" надає депутату місцевої ради право пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами, вносити пропозиції та зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них.
Як вже зазначалося судом, 27.06.2014 року депутатською фракцією «Соціалістична партія України» внесено пропозицію про включення до порядку денного тридцять п'ятої сесії Березнівської районної ради шостого скликання питання «Про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації», до якої додано проект відповідного рішення. За результатами голосування за включення даного питання до порядку денного проголосувало 30 депутатів районної ради, у зв'язку з чим, пропозицію прийнято та включено до порядку денного під номером 1 питання «Про недовіру голові районної державної адміністрації. За результатами розгляду даного питання Березнівською районною радою прийнято рішення від 27.06.2014 року №758 "Про недовіру голові районної державної адміністрації".
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення може бути підставою для скасування цього рішення, якщо допущене порушення вплинуло або могло вплинути на його правильність.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме, витягу з протоколу пленарного засідання тридцять п'ятої сесії Березнівської районної ради шостого скликання, порушень процедури, які могли б вплинути на прийняття рішення, відповідачем не допущено (а.с.46-62).
Пропозиція про висловлення недовіри надійшла від однієї з депутатських фракцій , що відповідає вимогам закону. Ні у законі, ні у регламенті не встановлено обмежень, щодо переліку питань, які конкретна депутатська фракція може висувати для обговорення.
Перед вирішенням питання про висловлення недовіри, відбувалось його тривале, змістовне обговорення, особливо, щодо його внесення до порядку денного, та було надано слово для виступу ОСОБА_1 (а.с.58-59).
Враховуючи викладене, сесія Березнівської районної ради при прийнятті оспорюваного рішення діяла в межах наданих їй повноважень та у цілковитій відповідності до вимог чинного законодавства.
Таким чином, рішення Березнівської районної ради від 27.06.2014 року №758 свідчить про волевиявлення територіальної громади, а відтак не порушує жодної правової норми.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у той час як відповідачем правомірність оспорюваного рішення доказана повністю.
Відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Березнівської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2014 року №758 "Про недовіру голові районної державної адміністрації" - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Нор У.М.