11.07.2014 Справа № 756/8893/14-к
Унікальний № 756/8893/14-к
Порядковий № 1-кп/756/443/14
іменем України
11 липня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобрик-2 Любашівського району Одеської області, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 21.05.2013 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого 27.06.2014 року від відбування покарання ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19.06.2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
12.06.2012 року близько 17 години ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні дитячого садочку № 572, що знаходиться за адресою : м. Київ, проспект Оболонський, 14-Г, в одній з кімнат побачив жіночу сумочку. Реалізуючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає викрав жіночу сумочку ОСОБА_5 , вартістю 350 гривень, у якій знаходилися мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 600 гривень, грошові кошти у сумі 100 доларів США та 140 гривень.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 разом із викраденим майном залишив дитячий садок, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1 590 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні крадіжки визнав у повному обсязі. Показав суду, що у 2012 році не мав постійного місця проживання, заробляв збором пляшок. У червні зайшов до приміщення дитячого садочка, який не був зачинений, піднявся на другий поверх, де побачив у кабінеті жіночу сумочку, яку взяв собі. Після чого безперешкодно залишив садочок, мобільний телефон продав, а гроші витратив на власні потреби. У вчиненому кається, просить його суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно (крадіжка).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який законом віднесено до правопорушень середньої тяжкості, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, якою, відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
При обранні обвинуваченому міри покарання судом враховується його відношення до вчиненного, матеріали, що його характеризують, той факт, що ОСОБА_4 неодружений, не працює, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем відбування покарання за попереднім вироком характеризується формально позитивно.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
При визначенні остаточного покарання суд враховує, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 21.05.2013 року за кримінальні правопорушення, вчинені після скоєння ним крадіжки майна потерпілої ОСОБА_5 .
Згідно з копією ухвали Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19.06.2014 року ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році». На день розгляду подання про застосування до обвинуваченого акту амністії він відбув не менше чверті призначеного судом покарання, а саме 1 рік 2 місяці 24 дні.
З урахуванням вищезазначеного суд призначає остаточне покарання ОСОБА_4 за правилам ч. 4 ст. 70 КК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи покарання призначене вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 21.05.2013 року та часткове відбуте, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11.07.2014 року строк відбуття покарання за вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 21.05.2013 року, у зв'язку із чим обмежитись відбутим покаранням.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя