Справа № 213/2508/14-кСуддя 1 інстанції Макарова
Номер провадження 11-кп/774/361/К/14Суддя-доповідач ОСОБА_1
7 серпня 2014 р. м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040740001218, відносно
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорнобиль, Київської
області, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за апеляційною скаргою засудженого на ухвалу суду Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 7 липня 2014 р., якою йому відмовлено в задоволенні заяви про застосування до нього п. «г» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
засуджений ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з її незаконністю та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до нього п. «г» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», і звільнити від відбування покарання.
Суд першої інстанції відмовив засудженому в задоволенні його заяви.
При цьому, суд вказав, що ОСОБА_5 , 23.06.2014 р. було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р., на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р. 2 міс., строк покарання відраховується з 06.03.2014р.
Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 раніше був неодноразово судимий, він має п'ять не погашених, у встановленому законом порядку судимостей: від 16.01.1997 р., 30.04.2002 р., 14.02.2008 р., 08.04.2013 р., 21.05.2014 р.
Злочини за які його раніше було засуджено, у відповідності до ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів.
Суд, посилаючись на п. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», прийшов до висновку, що ОСОБА_5 не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки має більше 2-х судимостей за вчинення умисних, тяжких злочинів.
Суд першої інстанції не обговорював питання, щодо наявності відповідних медичних висновків, які б підтверджували захворювання засудженого, оскільки, у його випадку, вони не мають значення для вирішення питання про застосування амністії.
Засуджений ОСОБА_5 , в обґрунтування апеляційної скарги, вказує, що суд першої інстанції не розглянув питання, щодо застосування до нього п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на момент розгляду його заяви були відсутні відомості про його захворювання, він вважає, що у зв'язку з його хронічними захворюваннями: туберкульозом ( категорії 5-1), а також СНІДом ( ІV клінічної стадії) до нього необхідно застосувати Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р.
В судовому засіданні, при апеляційному розгляді, засуджений ОСОБА_5 підтримав свою апеляційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі, застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., і звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, оскільки він має два захворювання, визначених у списку Переліку захворювань, і це є підставою для звільнення його від подальшого відбування покарання.
Прокурор, в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вона законна і обґрунтована.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Колегія суддів вважає, що доводи засудженого, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не відповідають дійсності.
У ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» закріплено перелік випадків, коли амністія не застосовується.
Слід зазначити, що Закон України «Про застосування амністії в Україні» є базовим законом, положення якого має бути враховано при підготовці законів про амністію, які ґрунтуються на його основі, а отже, мають відповідати його положенням та не звужувати їх зміст. Наведене підтверджується й положеннями, закріпленими у преамбулі Закону України «Про застосування амністії у 2014 році». У зв'язку з цим, а також беручи до уваги абз. 1 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про амністію у 2014 році», де визначено, що амністія не застосовується, окрім іншого, до осіб, зазначених у ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», попри виключення ч.4 з його змісту, закріплене основоположне правило при конкуренції норм закону зберігається.
Тому, у ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», зі змінами внесеними на підставі закону № 1246-VІІ від 06 травня 2014 р., вказано, що амністія не застосовується до осіб, перелічених у ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», де зазначено, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, а саме:
1) 16.01.1997 р. судом Інгулецького району м. Кривого Рогу за ч.3 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р. 6міс.;
2) 30.04.2002 р. судом Саксаганського району м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186, 357 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 р. 6 міс.;
3) 14.02.2008 р. судом Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р. 6 міс.;
4) 08.04.2013 р. судом Жовтневого району м. Кривого Рогу за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р., на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 р.;
5) 21.05.2014 р. судом Довгинцівського району м. Кривого Рогу за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р. 2 міс. ( а. кр. пр. 58-59, т 2, а. кр. пр. 40-43, т. 1).
Тобто, ОСОБА_5 , неодноразово судимий за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості, є тяжкими злочинами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно відмовив у задоволенні заяви про застосування п. «г» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» засудженому, оскільки він має більше 2-х судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, тому підстав для задоволення його апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу суду Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 7 липня 2014 р., якою йому відмовлено в задоволенні заяви про застосування до нього п. «г» ст.1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_1
ОСОБА_7 ОСОБА_8
ОСОБА_2