Єдиний унікальний номер 725/4420/14-к
Номер провадження 1-кп/725/176/14
07.08.2014 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014260170000046 від 11 липня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, працюючого черговим стрілочного поста №8 ст. Чернівці Львівської залізниці, із середньо технічною освітою, раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 7 липня 2014 року приблизно о 21 год. 00 хв. знаходячись в Центральному парку ім. Т.Г. Шевченка, що за адресою м. Чернівці, вул. Садова, 1, під лавкою для сидіння, на землі, знайшов, тобто придбав, прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходилася подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, за зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб канабіс. Після чого, ОСОБА_4 привласнив знайдений ним наповнений поліетиленовий пакет, та перебуваючи по місцю свого проживання, відібрав з нього невизначену кількість речовини, яку вжив способом куріння, а решту речовини, яка залишилася у знайденому ним пакеті залишив та в порушення Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, став незаконно зберігати наркотичний засіб при собі для власного вживання без мети збуту до 13 год. 30 хв. 10 липня 2014 року.
10 липня 2014 року приблизно о 05 гол. 40 хв. ОСОБА_4 , зберігаючи при собі знайдений ним наркотичний засіб, вийшов з дому, що за адресою: с. Мамалига, вул. Почтова, 5, Новоселицького району, Чернівецької області та направився на залізничну станцію Мамалига, Львівської залізниці, де о 05 год. 55 хв. виїхав приміським потягом № 965 сполученням «Ларга-Чернівці» на ст. Чернівці Центральна, Львівської залізниці. О 07 год. 40 хв. прибувши вказаним потягом на залізничну станцію Чернівці Центральна, Львівської залізниці, о 08 год. 00 хв. заступив на зміну черговим стрілочного поста № 8 ВП «Станція Чернівці» ДТГО «Львівська залізниця», який знаходиться в межах залізничної станції Чернівці Центральна, що за адресою м. Чернівці, вул. Гагаріна, 38.
Того ж дня, приблизно о 13 год. 30 хв. працівниками ЛВ на ст. Чернівці УМВС України на Львівській залізниці, за участю кінолога з службовою собакою, під час відпрацювання дільниці обслуговування ЛВ на ст. Чернівці УМВС України на Львівській залізниці, в приміщенні стрілочного поста № 8 ВП «Станція Чернівці» ДТГО «Львівська залізниця», який знаходиться в межах залізничної станції Чернівці Центральна, що за адресою м. Чернівці, вул. Гагаріна, 38, було виявлено гр. ОСОБА_4 , біля якого службова собака по виявленню наркотичних засобів присіла, тим самим своїми діями вказала на наявність наркотичних засобів. Після чого, в даному приміщенні проведено огляд місця події, в ході якого, під час огляду особистих речей гр. ОСОБА_4 в рюкзаку останнього, виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет, наповнений подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області № 403-Х від 17.07.2014 року, є наркотичним засобом канабіс, маса якого, у перерахунку на висушену речовину, становить 8,128 грама, яку він незаконно зберігав при собі без мети збуту для власною вживання.
Вказаними діяннями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.
Під час досудового розслідування між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 30 липня 2014 року досягнуто і підписано угоду про визнання винуватості, за змістом якої ОСОБА_4 беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та несе покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також зобов'язався до 06 серпня 2014 року сплатити витрати за проведення експертизи наркотичних засобів в розмірі 368 грн. 94 коп., на що сторони дають свою згоду. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, а також надав через канцелярію суду квитанцію від 05 серпня 2014 року про сплату на користь держави витрат на проведення експертизи наркотичних засобів в сумі 368 грн. 94 коп., й відповідно дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив затвердити зазначену угоду та призначити узгоджену в ній міру покарання.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Крім того, в ході підготовчого судового засідання судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами червертою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.
Суд переконався, що в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами, у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із вимог ст.ст. 65-66 КК України, а також ураховуючи особу обвинуваченого, який по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, на обліках у лікаря психіатра не перебуває, відповідно до акту наркологічної експертизи №263 від 29 липня 2014 року не страждає наркоманією і не потребує примусового лікування, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання, а також не суперечить положенням ст. 53 КК України.
При призначені покарання також враховано обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та сприяння органу досудового розслідування.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом встановлено, вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
Щодо вирішення питання про розподіл процесуальних витрат на підставі ст. 124 КПК України, то суд враховуючи наявність поданих обвинуваченим доказів про сплату на користь держави витрат на проведення експертизи наркотичних засобів у розмірі 368 грн.94 коп., при постановленні обвинувального вироку дане питання не вирішує.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2014 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Речовий доказ, а саме наркотичний засіб - канабіс, вагою 8,128 грама, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів УМВС України на Львівській залізниці - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1