Справа № 751/7841/14 провадження № 11-сс/795/171/2014 Категорія - скарга Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2
07 серпня 2014 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 липня 2014 року,
з участю:
прокурора - ОСОБА_8
захисника - ОСОБА_6
в.о. відділу СУ УМВС
України в Чернігівські області - ОСОБА_9
В поданій апеляційній скарзі захисник, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, порушила питання про її скасування та постановлення нової ухвали, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 липня 2014 року застосований арешт майна, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_7 .
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказала на необґрунтованість ухвали слідчого судді через відсутність документів, підтверджуючих право власності на майно підозрюваного.
Застосовуючи арешт майна підозрюваного ОСОБА_7 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий суддя послався на використання речей та транспортного засобу для вчинення кримінального правопорушення, які зберегли на собі сліди останнього.
Заслухавши доповідача, захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора, котрий просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, про що йому було письмово повідомлено 28 липня 2014 року.
Санкція частини 3 статті 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до положень частини 3 статті 170 КПК України, арешт зокрема може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зокрема є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію, транспортній засіб на який слідчим суддею накладено арешт належить на праві власності підозрюваному. Інші речі і гроші були вилучені за місцем проживання та реєстрації підозрюваного, а також в належному йому автомобілі.
З урахуванням наведеного, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя прийняв рішення у відповідності до вимог статті 173 КПК України
Частина 5 статті 173 КПК України, яка визначає зміст ухвали слідчого судді, не містить вимоги про необхідність зазначення в ухвалі про арешт майна строку її дії.
Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України арешт майна передбачає тимчасове позбавлення підозрюваного можливості відчужувати певне його майно до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
На користь цьому свідчить і мета, з якою застосовується арешт майна, зокрема забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. Слідчий суддя на момент розгляду клопотання про арешт майна не має жодних підстав, щоб визначити часові межи, коли відпаде необхідність забезпечити можливу конфіскацію майна або цивільний позов.
З огляду на наведене, доводи захисника в апеляційній скарзі про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам кримінального процесу не ґрунтується на законі.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не вбачається.
Керуючись частиною 3 статті 407, статтею 422 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 липня 2014 року, залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30 липня 2014 року про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4