Справа № 815/4068/14
06 серпня 2014 року 15 год.49 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Філіппова Ю.В.
за участю сторін:
представника позивача - Полянського С.В. (за довіреністю)
представника відповідача - Голоцван Є.О. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Альбатрос» до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, суд, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Альбатрос» (далі - ПАТ «Альбатрос») до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області (далі - Реєстраційна служба), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю складу вздовж вулиці Осипова, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У своєму позові позивач зазначив, що рішенням від 10.04.2014 року № 12313073 ПАТ «Альбатрос» відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлю складу вздовж вулиці Осипова, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для відмови у державні реєстрації права власності стало те, що у заявника відсутні у повному обсязі документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме, документ, що підтверджує реєстрацію права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вважає його протиправним. З цього приводу позивач пояснив, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області передано у власність ПАТ «Альбатрос» нерухоме майно, з метою державної реєстрації якого позивач і звернувся до Реєстраційної служби. Підставою для проведення такої реєстрації є наказ регіонального відділення ФДМ України по Одеській області від 23.07.1997 року № 970, а також Перелік нерухомого майна, переданого у власність від 30.11.1998 року № 1/4032. Позивач повідомив, що відповідно до вказаних документів ним зареєстровано право власності на велику кількість об'єктів нерухомості, у зв'язку з чим відмову у проведенні державної реєстрації на вказаний об'єкт він вважає штучним створенням перешкод у реалізації його права власності.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не усунув у п'ятиденний строк недоліки допущені при поданні документів для проведення реєстрації на які було вказано ухваленим рішенням про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12130863 від 02 квітня 2014 року, у зв'язку з чим було ухвалено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №12313073 від 10 квітня 2014 року.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, пояснення сторін, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
Заявою від 17.03.2014 року ПАТ «Альбатрос» звернулось до Реєстраційної служби з проханням здійснити державну реєстрацію виникнення права власності на будівлю складу вздовж вулиці Осипова, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53).
До вищезгаданої заяви представником ПАТ «Альбатрос» додано наказ Фонду державного майна Україи від 27.04.993 року № 2-ПП «Про затвердження плану приватизації і перетворення в акціонерне товариство Одеського державного виробничого взуттєвого підприємства», наказ регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області від 23.07.1997 року № 970 «Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства «Альбатрос», Перелік нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству, лист Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради від 21.08.2006 року № 2054 про присвоєння поштових адрес нежитловим будівлям майнового комплексу, розташованого по АДРЕСА_1, а також технічний паспорт на нежилі приміщення у житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с. 55-66).
Рішенням від 02.04.2014 року № 12130863 державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 вирішив зупинити розгляд заяви позивача, у зв'язку з тим що не подані всі необхідні документи, а саме документ, що підтверджує реєстрацію права власності на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивачеві рекомендовано надати витребувані документи та їх копії, засвідчені в установленому порядку (а.с.67).
Оскільки у встановлений строк заявником не усунуто обставин, що були підставою для прийняття вищезгаданого рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 від 10.04.2014 року №12313073 відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлю складу вздовж АДРЕСА_1, за суб'єктом ПАТ «Альбатрос» (а.с.68).
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 5 ст. 3 цього Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Закону до повноважень органу державної реєстрації прав відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.
Положеннями ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до приписів ст. 20 Закону у Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа.
Розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі: 1) знищення об'єкта нерухомого майна; 2) поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
При цьому частинами 1, 2 ст. 21 Закону встановлено, що у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Водночас для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.
Згідно з п. 8 цього Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.
Пунктом 36 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.
Виходячи з положень п. 37. Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:
1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;
2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;
5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;
6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;
7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;
8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;
10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Поряд з цим, п. 57 Порядку визначено, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, проводиться державним реєстратором органу державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна.
На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, державний реєстратор на кожний новостворений об'єкт відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.
Державний реєстратор переносить записи Державного реєстру прав про речові права та їх обтяження щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний з новостворених об'єктів нерухомого майна.
Державний реєстратор після проведення державної реєстрації права власності на один із новостворених об'єктів нерухомого майна в разі відсутності державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт нерухомого майна не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав надсилає власникові такого об'єкта письмове повідомлення про проведення державної реєстрації права власності на один з новостворених об'єктів, в якому рекомендує звернутися до органу державної реєстрації прав з метою проведення державної реєстрації права власності на інший новостворений об'єкт.
Державний реєстратор приймає рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, відкритих щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після проведення державної реєстрації права власності щодо всіх новостворених об'єктів нерухомого майна, яке оформляє в одному примірнику.
Державний реєстратор закриває розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, після долучення до реєстраційної справи відповідних документів.
Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, заявникові не повертаються.
Пунктом 58 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на об'єкт нерухомого майна, який поділяється або частка з якого виділяється, подає: технічні паспорти на новостворені об'єкти нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов'язковою умовою здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти, що виникли внаслідок виділу частки з іншого об'єкта, є попередня державна реєстрація первісного об'єкта, з якого виділяється окремий об'єкт, для проведення якої, зокрема, Порядком визначений особливий перелік необхідних документів.
Дослідивши документи, подані позивачем для державної реєстрації будівлі складу вздовж АДРЕСА_1, суд встановив, що в ході приватизації відкритого акціонерного товариства «Альбатрос» у власність зазначеного підприємства передано 32 об'єкта, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі й будівлю складу вздовж вулиці Осипова. При цьому, перелік об'єктів, які розташовані за вказаною адресою та передані позивачеві у власність, надає підстави стверджувати, що мова йде про майновий комплекс, адже до такого переліку включені не лише будівлі виробничих та адміністративних корпусів, складів тощо, а й драбина металева, резервуар чистої води, артезіанська свердловина, огорожа металева, асфальтове покриття, ворота металеві.
Зазначене також кореспондується із змістом листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 21.08.2006 рок № 2054, з якого вбачається, що нові адреси присвоєні окремим нежитловим будівлям саме майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Зокрема, будівлі складу вздовж вул. Осипова присвоєно адресу: АДРЕСА_1/9. Наданий до суду технічний паспорт на нежитлові приміщення загальною площею 328, 5 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1/9, виготовлений вже після присвоєння будівлі складу вздовж вул. Осипова як складової майнового комплексу окремої адреси.
За таких умов державна реєстрація права власності на будівлю складу вздовж вул. Осипова, розташовану за адресою АДРЕСА_1/9, має відбуватись з дотриманням порядку державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна, встановленого у ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктах 57, 58 вищезгаданого Порядку, тобто, із попередньою державною реєстрацією об'єкта, який поділяється (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів) або частка з якого виділяється. Водночас, як вбачається з наданих позивачем для державної реєстрації документів, ним не подавалось до державного реєстратора заяви про державну реєстрацію майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, тоді як державна реєстрація речових прав на майно, виходячи з наведених вище норм законодавства, здійснюється за заявочним принципом, тобто, передбачає обов'язкову подачу заяви відповідного характеру заінтересованою особою.
Відповідно до ст. 22 Закону у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зазначене кореспондується із положеннями пп. 5-4 ч. 1 ст. 24 Закону, відповідно до якого у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
Враховуючи вищенаведене, державний виконавець правомірно вказав позивачеві про необхідність підтвердження державної реєстрації прав на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, діючи у спосіб, передбачений законодавством, зупинив розгляд поданої позивачем заяви. Оскільки виявлені недоліки у встановлений законом строк не були усунуті, державний реєстратор обґрунтовано прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
При цьому суд критично оцінює посилання позивача на факт проведення ним державної реєстрації речових прав на аналогічне майно у минулі періоди, оскільки, як вбачається з наданих до суду на підтвердження цього твердження документів (а.с. 16-30), відповідні дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно проведені до набуття чинності вищезгаданих Закону та Порядку, з чим пов'язуються суттєві зміни у процедурі державної реєстрації речових прав на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що позивачем під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на будівлю складу вздовж вулиці Осипова, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, не дотримано встановлений чинним законодавством порядок державної реєстрації речових прав на об'єкти нерухомості, що свідчить про недоведеність ним належними доказами у справі заявлених у позові вимог.
На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Альбатрос» до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю складу вздовж вулиці Осипова, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 07.08.2014 року.
Суддя С.М. Корой
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Альбатрос» до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про відмову у державній реєстрації права власності на будівлю складу вздовж вулиці Осипова, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 07.08.2014 року.
Суддя С.М. Корой
07 серпня 2014 року.