Справа № 447/904/14-к
06.08.2014 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , , обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві Львівської області кримінальне провадження № 12013150250000144 про обвинувачення :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Березина, Миколаївського району , Львівської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , інваліда ІІІ групи, раніше не судимого:
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_6 , 21.02.2013 року, о 11:30 год. перебуваючи в провулку навпроти будинку по АДРЕСА_2 , на грунті існуючих неприязних відносин, умисно , піднявши уламок цегли з дороги, наніс ним удар в потиличну ділянку голови ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, у вигляді струсу головного мозку
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 , заподіяв потерпілому ОСОБА_7 , легке тілесне ушкодження , що спричинило короткочасний розлад здоров"я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе не визнав , пояснив, що 21.02.2013року він йшов в напрямку ставка, зустрів ОСОБА_7 і запитав його коли він віддасть борг. ОСОБА_7 почав нецензурно висловлюватися, а він на нього замахнувся. ОСОБА_7 , у відповідь на це, викрутив обвинуваченому руку і зламав йому палець, та наніс 3-5 удари кулаком в голову, після чого з місця пригоди пішов. Під час даного конфлікту, який тривав 3-4 хвилин, ОСОБА_7 був в стані алкогольного сп"яніння. Свідками події були ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Із зламаним пальцем та розбитою губою його в лікарню відвіз зять. Жодних ударів він ОСОБА_7 не наносив, цивільний позов не визнає.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим у скоєному злочині, вина ОСОБА_6 повністю доведена в судовому засіданні та стверджується такими доказами.
Даними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_7 , про те, що 21.02.2013року, біля 11.15год., він стояв із сусідом ОСОБА_10 і розмовляв. До них підійшов ОСОБА_6 , який був в стані сильного алкогольного сп'яніння, почав вимагати від нього повернення неіснуючого боргу, підняв кусок цегли і тримаючи її в руках почав нею перед ним розмахувати. Однак, він відвернувся і пішов в сторону озера. ОСОБА_6 ще деякий час постояв з ОСОБА_10 , а потім пішов за ним. В провулку, що по АДРЕСА_2 , обвинувачений його наздогнав і кинув в нього уламок цегли, однак він відвернувся. Після цього, ОСОБА_6 з відстані 1,5-2м, вдруге кинув уламок цегли і попав в потиличну ділянку голови, внаслідок чого в нього почала текти кров, підбіг до нього, схопив за куртку почав шарпати. Проте. потерпілий його відштовхнув і пішов додому. Цього ж дня, біля 17-18.00год. приїхали працівники міліції і він розповів про вказаний інцидент. В лікарню поїхав на наступний день, де пробув 14днів. Просить стягнути з обвинуваченого 4259грн. 22коп завданої йому матеріальної та моральної шкоди.Додатково зазначив, що жодних ударів обвинуваченому не наносив.
Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 21.02.2013року він разом із ОСОБА_7 , перебували на дворі та розмовляли. До них підійшов п"яний ОСОБА_6 і почав скандалити, схопив цеглу і погрожував що уб"є потерпілого. Він заспокоїв обвинуваченого, і вони розійшлися. Через деякий час ОСОБА_10 почув крик, вийшовши побачив, як ОСОБА_6 наніс удар цеглою потерпілому, який стояв до нього спиною. Після цього ОСОБА_7 присів, а ОСОБА_6 пішов додому. Він разом із ОСОБА_11 відвозили потерпілого в лікарню. Вказану подію він бачив з відстані 6-7метрів, жодних ударів потерпілий обвинуваченому не наносив.
Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11 про те, що 21.02.2013року додому прийшов її чоловік, вся його голова була в крові. Вона надала першу допомогу , подзвонила в міліцію, і зі слів потерпілого дізналася про те, що йому голову розбив ОСОБА_6 . Вона відвезла чоловіка в лікарню, де він пролежав 14 днів.
Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_12 про те, що 21.02.2013року він бачив як ОСОБА_10 вибивав цеглу із рук ОСОБА_6 , який мав конфлікт з ОСОБА_13 пішов геть, а ОСОБА_6 пішов за ним. Через деякий час ОСОБА_7 , повертався і в нього на голові була кров. Повідомив, що його вдарив ОСОБА_6 . Після цього, обвинувачений підбіг до воріт потерілого і погрожував, що його вб"є. Конфлікт тривав біля 5 хвилин. ОСОБА_6 був п"яний.
Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_8 про те, що він 21.02.2013 року бачив, як ОСОБА_7 бив ОСОБА_6 у провулку біля лісництва. Лебединський наніс 6-15 ударів по голові ОСОБА_6 впав. ОСОБА_7 намагався підняти обвинуваченого, однак він не вставав. Після цього ОСОБА_7 пішов додому. Він не бачив, щоб ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_7 .
Даними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9 про те, що він 21.02.2013року перед обідом, бачив, як ОСОБА_6 підняв уламок цегли і кинув в Лебединського, між ними почалася сварка. Після цього ОСОБА_7 пішов, а ОСОБА_6 пішов за ним.. До того часу, як свідок їх бачив, то вони ударів один одному не наносили, що трапилося далі йому невідомо.
Крім цього, вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними письмовими доказами:
- висновком експерта №27/13 від 04.03.2013року, відповідно до якого у ОСОБА_7 було виявлено струс головного мозку, забійна рана потиличної ділянки голови. Вказані пошкодження виникли від дії тупих предметів. По давності спричинення можуть відповідати 21.02.2013року. Струс головного мозку відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Забита рана потиличної ділянки голови відноситься до легкого тілесного ушкодження.
- протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_7 від 21.08.2013року згідно з яким потерпілий показував за яких обставин йому були спричинені тілесні ушкодження обвинуваченим
- протоколом проведення слідчого експерименту із ОСОБА_10 від 21.08.2013року відповідно до якого свідок показав, як саме обвинувачений спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження
Суд не бере до уваги покази дані обвинуваченим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_8 , оскільки вони суперечать показам даними потерпілим та іншими свідками, спростовуються об'єктивними доказами кримінального провадження, є способом захисту обвинуваченого та мають мету уникнути відповідальності за скоєне.
Суд надає віри показам потерпілого, іншим свідків, оскільки вони знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами кримінального провадження, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами, а тому суд вважає, що вина обвинуваченого в умисному заподіяні потерпілому ОСОБА_7 , легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я., доведена повністю і його дії за ч.2 ст.125 КК України кваліфіковано вірно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд виходить з ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, який раніше не суджений, по місцю проживання характеризується типово, на обліках в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті ст.125 ч.2 КК КК України, у вигляді арешту.
Цивільний позов ОСОБА_7 , який обвинувачений не визнав, слід задоволити частково, а саме стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_7 1259,22 грн. завданої матеріальної шкоди та 1000грн. моральної шкоди, а всього 2259грн. 22коп.
Суд задовольняючи позовні вимоги виходив з наступних міркувань.
Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з вимогами ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.
Матеріалами справи встановлено, що злочинними діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 була завдана матеріальна шкода в сумі 1259,22грн., що стверджується випискою стаціонарного хворого ОСОБА_7 за №1062, квитанціями про покупку медикаментів, а також обстеженням МРТ голови, вартість якого становила 688,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи підсудним внаслідок неправомірних дій була спричинена і моральна шкода, яка полягала в тому, що потерпілий переніс фізичний біль та душевні страждання, був порушений нормальний спосіб життя, а тому суд вважає, що слід стягнути 1000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка на думку суду, відповідатиме тяжкості перенесених ним фізичних та моральних страждань. В решті позову відмовити за безпідставністю.
Крім цього, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 заявили клопотання про застосування до нього амністії, на підставі п.«е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» оскільки він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнена від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII.
Відповідно до п."е" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014році» від 08 квітня 2014року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, які є учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи - особи, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.
З матеріалів кримінального провадження: посвідчення (категорії 1) серії А №108192 с , вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, вчинив кримінальне правопорушення , яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_6 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 85,86 КК України, ст. 3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання - 3(три) місяці арешту.
На підставі п.«е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 1259,22грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а всього 2259,22грн.(дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять грн. 22коп.)
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.
Суддя: ОСОБА_1