Справа №2/463/40/14
28 липня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Жовнір Г.Б
при секретарі - Мединській Л.С.
з участю: відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові питання про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 третьої особи: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, суд -
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 30.05.2014 року позов ОСОБА_3 задоволено, визнано частково недійсним договір купівлі-продажу 2/5 частин житлового будинку разом з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 укладений 30 грудня 2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №8347, в частині встановлення стороною договору "покупець" ОСОБА_1 замість ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/5 частини житлового будинку разом з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04.07.2014 року справу повернуто до Личаківського районного суду м. Львова для винесення додаткового рішення.
Оглянувши матеріали справи, суд вважає, слід постановити додаткове рішення.
Як вбачається із рішення суду, при ухваленні такого судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судовго збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем подано позов із вимогю про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, що являється вимогою немайнового характеру. Окрім цього, позивач просила визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/5 частини житлового будинку, вартість яких становить 27 000 грн., що належить до вимог майнового характеру.
Таким чином, у відповідності до положень пп.1 п.1 ч.2 ст.4 та пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з врахуванням того, що підставолю позову було вчинення відповідачем ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України та що позов було задоволено в повному обсязі, слід постановити додаткове рішення про стягнення з останнього судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 88, 220 ЦПК України, пп.1 п.1 ч.2 ст.4 та пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави судовий збір в розмірі 377,30 грн. (триста сімдесят сім грн. 30 коп.)
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий
Суддя: Жовнір Г.Б