Справа № 405/4797/14-а
Провадження №2-а/405/308/14
30 липня 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Береді Я.І.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС ВДАі з обслуговування м.Кіровограда Олійника Павла Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу ДПС ВДАі з обслуговування м.Кіровограда Олійника П.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. На обґрунтування позову зазначив, що 28.05.2014 року відповідачем відносно нього винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №571746 за порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що відповідачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та в подальшому винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ст.ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, постанова не відповідає обставинам справи, є незаконною та необ'єктивною, докази вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП відсутні, в зв'язку з чим просив визнати дії інспектора взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м.Кіровограда Олійника П.В. протиправними, а також визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 571746 від 28.05.2014 року.
Позивач під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи належним чином повідомлений, надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що 28.05.2014 року ним під час нагляду за безпекою дорожнього руху згідно плану розстановки сил та засобів взводу ДПС ДАІ Кіровоградського МВ по маршруту патрулювання в м.Кіровограді об 11 год. 27 хв. по вул. Московській в м. Кіровограді, за допомогою приладу "Візир" № 0812553 було зафіксовано перевищення швидкості автомобілем Сітроен Джампі, державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався зі швидкістю 83 км/год. Тобто, позивач порушив вимоги п.12.4 ПДР України, а тому в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Крім того, відповідач зазначив, що позивач, пред'являючи позов про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її незаконною, в обгрунтування позовних вимог не надав жодних підтверджень (доказів) протиправності та незаконності його дій під час оформлення матеріалів адміністративної справи відносно нього (позивача) та її розгляду. З огляду на зазначене, просив відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №571746 від 28.05.2014 року залишити без змін, розгляд справи провести без його участі.
Заслухавши пояснення позивача, зваживши доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, дослідивши письмові та речові докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 травня 2014 року інспектором взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м.Кіровограда Олійником П.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 080782 за порушення п. 12.4 ПДР України та в подальшому винесено постанову серії ПС1 № 571746 в справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 грн. 00 коп.
Постанова мотивована тим, що 28 травня 2014 року об 11 год. 27 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем "Сітроен Джампі", державний номерний знак НОМЕР_2, по вул. Московській в м. Кіровограді, рухався зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалася приладом "Візир" №0812553, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Правомірність та законність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення оскаржується позивачем.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставини скоєння позивачем порушення вимог п. 12.4 ПДР України підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 080782 від 28.05.2014 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та який позивачу ОСОБА_1 було надано для ознайомлення та дачі письмових пояснень по суті, в якому він особисто письмово зазначив, що з протоколом не згоден, правил не порушував, при цьому позивач був ознайомлений зі змістом ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис у протоколі.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" N3353-II від 30.06.1993 року учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 12.4 ПДР України визначає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП полягає у перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідачем в якості доказів надано до суду диск з фіксацією адміністративного правопорушення, вчиненого водієм транспортного засобу "Сітроен Джампі", державний номерний знак НОМЕР_1, з якого вбачається, що водій автомобіля рухався в населеному пункті зі швидкістю 83 км/год. Судом встановлено, що правопорушення було зафіксовано вимірювачем швидкості радіолокаційним відеозаписуючим "Візир" №0812553, який пройшов повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується відповідним свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/1339531 від 20 лютого 2014 року, яке чинне до 20 лютого 2015 року. Крім того, в свідоцтві зазначено, що границі абсолютної похибки в стаціонарному режимі - плюс/мінус 1 км/год.; границі абсолютної похибки в патрульному режимі - плюс/мінус 2 км/год.
Крім того, згідно з п.7.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України 27 березня 2009 року №111, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за №576/16592, інспектор ДПС має право використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю та використовувати при складанні адміністративних матеріалів.
Наказом МВС України від 01 березня 2010 року №33 затверджено перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, до якого (Переліку) входить також вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний "ВИЗИР".
Отже, твердження позивача про відсутність належних доказів, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи, та є таким, що суперечить іншим матеріалам справи.
Більш того, судом не приймається до уваги твердження позивача про те, що він, керуючи транспортним засобом "Сітроен Джампі", державний номерний знак НОМЕР_1, 28.05.2014 року в м. Кіровограді по вул. Московській рухався зі швидкістю 70 км/год. в потоці автомобілів, з підстав відсутності належних та допустимих доказів, якими, в розумінні ст.69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи, що обставини скоєння правопорушення ОСОБА_1 під час судового розгляду не спростовані, доказів неправомірності дій відповідача при винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення під час судового розгляду не здобуто, суд приходить до висновку, що посилання позивача на неправомірність дій інспектора при складанні протоколу та винесенні постанови не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються письмовими матеріалами справи, з яких встановлено, що суб'єкт владних повноважень - інспектор взводу ДПС ВДАі з обслуговування м.Кіровограда Олійник П.В. при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 діяв в межах своїх повноважень, а винесена в межах компетенції та на підставі діючих норм КУпАП, зазначена постанова в справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, стягнення накладено в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, а відтак відсутні належні правові підстави для її скасування, у зв'язку з чим, постанову серії ПС1 № 571746 від 28.05.2014 року слід залишити без змін, на підставі чого в задоволенні позову позивачу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС ВДАі з обслуговування м.Кіровограда Олійника Павла Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення серії ПС1 №571746 в справі про адміністративне правопорушення від 28 травня 2014 року, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова