копія
18 липня 2014 р. Справа № 804/10215/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Голови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Дяченко Ірини Вікторівни про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.07.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Голови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Дяченко Ірини Вікторівни з позовними вимогами про визнання протиправними дії Голови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Дяченко Ірини Вікторівни, які полягають у перешкоджанні ОСОБА_1 у доступі до суду зі скаргою від 02.07.2014 р. на бездіяльність прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська щодо не складання ним протоколу про адміністративне правопорушення за фактом протиправних дій керівниками та посадовими особами КП «Коменергосервіс» та зобов'язання Голови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Дяченко Ірини Вікторівни передати дану скаргу від 02.07.2014 р. на розгляд суду.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 03.06.2014 р. він подав скаргу Прокурору Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом протиправних дій керівниками та посадовими особами Комунального під приємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради, які мають ознаки адміністративного правопорушення за ст.212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На дане звернення за вих. №354с09 від 24.06.2014 р. надійшов лист Прокурора В.М. Бикова, в якому повідомлено про відсутність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.212-3 КУпАП. 02.07.2014 року ОСОБА_1 подав скаргу до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська на бездіяльність Прокурора. За вих. №16227/14 від 08.07.2014 р. скаржнику надійшов лист за підписом Голови Амур- Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська І.В.Дяченко про направлення скарги за належністю Прокурору Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська Бикову В.М.
За наслідками розгляду поданого позову, відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, у відкритті провадження у даній справі необхідно відмовити за такими підставами.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту вказаних статей випливає, що для спору, який може бути вирішених в порядку адміністративного судочинства має бути уповноваження одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (суб'єктів), а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. До юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Основною ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є те, що у цих відносинах домінує публічно-правовий інтерес (прагнення забезпечити блага, які мають загальносуспільну вагу, тобто блага, що є важливими не лише для однієї окремої особи, а для значної кількості людей - громади, суспільства).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Також, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні та підкоряються тільки закону. Відповідно до ст. 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Здійснення правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів влади та управління.
Відповідно до вказаних положень Конституції України, рішення суду, а також дії або бездіяльність суддів з питань здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ, виконанням рішень тощо), не можуть бути оскаржені шляхом звернення з адміністративним позовом, тому що таке оскарження порушує принцип незалежності суддів та заборону впливу на діяльність суду.
Також, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7, 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
В даному випадку позивачем заявлені вимоги про визнання протиправними дій голови Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська та зобов'язання його передати скаргу на розгляд суду, які стосуються дій суду, визначених відповідним процесуальним законом.
За таких умов у відносинах, пов'язаних з розглядом даної справи, голова суду стосовно позивача не є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуваний спір не є публічно правовим.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України у Рішенні від 23.05.2001 №6-рп/2001, пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина 1 статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За наведених обставин у сукупності, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки процесуальні дії голови суду, які є предметом оскарження, в даному випадку пов'язані із здійсненням судом правосуддя і належить до сфери процесуальної, а не управлінської діяльності. А отже, вказаний спір не можна віднести до категорії публічно-правових, який повинен вирішуватися адміністративним судом.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у адміністративній справі за даною позовною заявою.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Дяченко Ірини Вікторівни про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її отримання.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.С. Парненко
Ухвала не набрала законної сили 18.07.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Парненко Ю.Ю. Ковтун