26 червня 2014 р. Справа № 804/7868/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василівни
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги" Нікопольської міської ради" до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування постанов про накладення штрафу выд 13.05.2014 року та 19.05.2014 року, -
Комунальне підприємство «Міські автомобільні дороги» Нікопольської міської ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, в якому просить скасувати постанови про накладення штрафу на керівника КП «Міські автомобільні дороги» Нікопольської міської ради №42777514 від 13.05.2014 року у розмірі 340 грн. та №42777514 від 19.05.2014 року у розмірі 680 грн..
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, відповідачем порушено обов'язок щодо своєчасності вчинення виконавчих дій, направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого, останнім неправомірно застосовано штрафні санкції. Вважає, що прийняті відповідачем постанови є протиправними, тому підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання 26.06.2014 року не з'явився, просив розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у відповідності до ст.38 КАС України, надав до суду заперечення та просив справу розглянути без участі представника.
Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції знаходився виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/768/14 від 11 лютого 2014 року про зобов'язання Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги» Нікопольської міської ради виконати певні дії, а саме: виконати обов'язкові вимоги Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції від 23.09.2013 року №860-15/3035 в частині усунення порушень на загальну суму 311 102,52 грн. шляхом визначеним у вимозі.
01 квітня 2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП №42777514 про відкриття виконавчого провадження по вищевказаному виконавчому листу, якою боржника зобов'язано виконати вимоги виконавчого документу в строк до 07.04.2014 року.
Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого
провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Листом за №19184 від 01.04.2014 року відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції направлено на адресу позивача постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2014 року, яка отримана позивачем 22.04.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що
повідомляє сторонам.
У зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадженням, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості скористатися правом, наданим їм Законом України «Про виконавче провадження» виконати вимоги виконавчого документ в добровільному порядку, 22.04.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій та відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого документа до 12.05.2014 року, примірник якої надіслано сторонам виконавчого провадження.
При цьому, позивач листом за №140 від 12.05.2014 року надав відповідь на лист відповідача №19184 від 01.04.2014 року (яким надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження), яким повідомив відповідача про неможливість виконання рішення суду, оскільки на поточні рахунки та касу підприємства накладено арешт, даний лист отримано відповідачем 13.05.2014 року, згідно вхідного штемпеля. Таким чином, посилання позивача на не отриманим постанови про відкриття виконавчого провадження спростовується матеріалами справи.
13.05.2014 року та 19.05.2014 року постановами заступника начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутовою Т.В. було накладено на керівника Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги» Нікопольської міської ради Баркар В.С. штраф у розмірі 340 грн. та 680 грн., за не виконання вимог державного виконавця та рішення суду, які отримано 21.05.2014 року, про що свідчіть відмітка на супровідному листі до постанови про накладення штрафу та акт державного виконавця від 21.05.2014 року із підписом керівника позивача.
Згідно письмових заперечень виконавче провадження звершено та 28.05.2014 року державним виконавцем винесена постанова в порядку ст.49 ч.1 п.11 Закону України «Про виконавче провадження».
При вирішенні даної справи, а саме правомірності прийняття постанов про накладення штрафу, суд виходить з наступного.
Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України.
Частиною першою статті п'ятої Закону №606-XIV передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
У відповідності до ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 27 Закону №606-XIV визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Отже, після спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду державний виконавець невідкладно розпочинає вчиняти дії щодо примусового виконання.
Згідно ч.3 статт 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Стаття 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника
виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на
нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, штраф у подвійному розмірі накладається на боржника у разі повторного невиконання без поважних причин рішення у встановлений державним виконавцем новий строк.
Суд враховує, що судове рішення позивач не виконав, оскільки не надав належних доказів в підтвердження такого виконання та належних доказів поважності невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк, що вбачається з матеріалів справи, а саме: лист від 12.05.2014 року № 140 (без додатків), акти державного виконавця від 19.05.2014 року та від 21.05.2014 року.
Тобто, позивач не виконав постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/768/14 ні станом на 13.05.2014 року, ні на 19.05.2014 року.
Отже, суд приходить до висновку, що у зв'язку зі спливом строку передбаченого для добровільного виконання рішення суду та відсутністю у державного виконавця на момент винесення постанов про накладення штрафів належних та допустимих доказів про вчинення позивачем дій, спрямованих на його виконання згідно з виконавчим документом або його невиконання з поважних причин, державний виконавець діяв правомірно, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Керуючись ст.ст.70, 71, 72, 86, 94, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги» Нікопольської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування постанов про накладення штрафу від 13.05.2014 року та 19.05.2014 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко