Справа №579/642/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/383/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Хуліганство
05 серпня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми в апеляційному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014200190000175 від 23 березня 2014 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 05 червня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і мешканець АДРЕСА_1 , раніше не судимий , -
визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України з призначенням покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_7 :
- на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в сумі 615,30 грн., моральну шкоду в сумі 4000 грн.;
- на користь держави 147,42 грн. процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи , -
Згідно вироку суду ОСОБА_7 був визнаний винним і засуджений за скоєння злочину при слідуючих обставинах.
Ввечері 22 березня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в барі «Малахіт» в м. Кролевець, де в цей час разом з донькою та її друзями відпочивала ОСОБА_8 , з якою раніше ОСОБА_7 не був знайомий.
Під час танців в залі кафе в присутності інших громадян ОСОБА_7 з хуліганських спонукань вчинив відносно ОСОБА_8 непристойні рухи, внаслідок чого вона відштовхнула його, але ОСОБА_7 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та загальноприйнятих у суспільстві норм та правил поведінки, знаходячись у громадському місці, діючи з особливою зухвалістю, схопив ОСОБА_9 за одяг та наніс їй удар кулаком по обличчю, умисно завдавши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, гематоми повік, субконьютивального крововиливу лівого ока.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 , не заперечуючи факту доведеності своєї вини у вчиненому, вважає, що вирок суду є занадто суворим, оскільки призначене йому покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину та його особі. При цьому, вказує на те, що він повністю визнав свою провину, щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується за місцем проживання, не має судимостей, відшкодував потерпілій майнову шкоду в сумі 615,30 грн. і моральну шкоду в сумі 4000 грн. Просить вирок суду змінити та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Вислухавши доповідача про суть вироку та подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка прохала залишити без зміни вирок суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга задоволенню не підлягає , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає дане рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Висновки суду у вироку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, та правильність юридичної кваліфікації його дій за ч.1 ст. 296 КК України, у поданій апеляційній скарзі не оспорюються.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про суворість призначеного йому покарання, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання у виді арешту, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Зокрема, суд врахував, що ОСОБА_7 позитивно характеризується, раніше не судимий, але притягувався до кримінальної відповідальності за умисний злочин та був звільнений від покарання в порядку ст. 105 КК України, а також, що злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, арешт є не самим суворим видом покарання, передбаченим в санкції ч.1 ст.296 КК України.
Твердження ОСОБА_7 про відшкодування ним потерпілій майнової та моральної шкоди не знайшли свого підтвердження ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання у виді 6 місяців арешту є справедливим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення його апеляційної скарги та зміни вироку суду, знаходячи його законним і обґрунтованим.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 05 червня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4