Справа № 716/894/14-к
16.07.2014 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12014260090000192 від 07.06.2014 р. за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Рожнів Косівського району Івано-Франківської області, одруженого, має на утримання малолітню дитину, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого 23.03.2013 року Заставнівським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, відбув покарання 12.06.2013 року
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 05.06.2014 року приблизно о 23:00 години перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку за місцем проживання ОСОБА_5 , який розташований в АДРЕСА_2 , де переслідуючи корисливу мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправне значення своїх дій, скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілого ОСОБА_5 , повторно таємно викрав належний останньому мобільний телефон «Нокіа-202» вартістю 450 гривень, із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1 вартістю 20 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 60 гривень. Після чого ОСОБА_4 з викраденим з місця скоєння злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 530 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в пред'явленному йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вказані обставини скоєного ним злочину. Пояснив, що 5 червня 2014 року, приблизно о 18 годині до нього зателефонував ОСОБА_6 , який запросив до себе в гості. Він приїхав до нього в с. Рудка. Упродовж вечора разом розпивали алкогольні напої. Біля 23 години перед тим, як лягати спати ОСОБА_5 положив на тумбочку свій мобільний телефон «Нокіа». Згодом Чмир вийшов на вулицю, а він перебуваючи в кімнаті будинку один побачив мобільний телефон Чмиря, тому одразу же вирішив його викрасти. Він взяв мобільний телефон, відключив його та положив в кишеню своїх штанів. Далі він вийшов на вулицю, попрощався з ОСОБА_7 та пішов додому. По дорозі викинув сім карту, яка знаходилася у викраденому телефоні. Про крадіжку мобільного він нікому не розповідав. Наступного дня його було викликано в райвідділ міліції, де він добровільно дізнався в скоєнні крадіжки та видав викрадений телефон.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що в травні 2014 року придбав на базарі за 450 грн. бувший у користуванні мобільний телефон «Нокіа-202» з сім-карткою вартістю 20 грн. та коштами на рахунку 60 грн. 05 червня 2014 року до нього за запрошенням приїхав у гості знайомий ОСОБА_8 , з яким вони розпивали алкогольні напої, а потім той залишився у нього ночувати. Перед тим, як лягати спати він поклав свій телефон на тумбочку біля ліжка. Коли вони вийшли на вулицю, ОСОБА_8 повідомив йому, що йде до дому. ОСОБА_8 повернувся до будинку забрати свої речі, потім вийшов з будинку, попрощався з ним і пішов до дому. Коли він зайшов в будинок, то виявив відсутність на тумбочці мобільного телефону, про що в подальшому повідомив працівникам міліції.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, суд в порядку ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів цих обставин, і обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи та оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, його дії кваліфіковано органом досудового слідства правильно за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий за корисливий злочин, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно,
З урахуванням обставини справи, що пом'якшують покарання: обвинувачений повністю визнав свою вину, своїми показаннями сприяв встановленню істини у справі, що свідчить про щире каяття обвинуваченого, відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілого, наявність на утриманні малолітньої дитини, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України. При цьому суд вважає, що на підставі ст. 75 КК України виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 не заявлено.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст.. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом одного року і шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не змінювати місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.
Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Нокіа 202» ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Заставнівського РВ УМВС України в Чернівецькій області повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1