Справа №1-кп/463/252/14
іменем України
29 липня 2014 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
законного представника
потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10
у відкритому підготовчому судовому засіданні розглянувши обвинувальний акт та угоду про примирення у кримінальному провадженні №12014140040001700, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 28.05.2014 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, приватного підприємця, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , безпартійного, не судимого, обвинувачуваного за ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що в період часу з 28.08.2013 року по 30 січня 2014 року, будучи приватним підприємцем, здійснюючи свою підприємницьку діяльність в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 24 КЗпП України, ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», без належним чином оформленого трудового договору, перебував у трудових відносинах з ОСОБА_6 , а саме прийняв останнього на роботу на посаду бармена із робочим днем з 10:00 год. до 22:00 год. та фіксованою щоденною оплатою в розмірі 100 гривень, чим вчинив грубе порушення законодавства про працю, тобто скоїв злочин передбачений ч.1 ст.172 КК України.
Крім цього, в період часу з жовтня 2013 року по січень 2014 року ОСОБА_4 , будучи приватним підприємцем, здійснюючи свою підприємницьку діяльність в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 24 КЗпП України, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», без належним чином оформленого трудового договору, перебував у трудових відносинах з ОСОБА_8 , а саме прийняв останнього на роботу на посаду кухаря із фіксованою щотижневою оплатою в розмірі 800 гривень, чим вчинив грубе порушення законодавства про працю, тобто скоїв злочин передбачений ч.1 ст.172 КК України.
Окрім цього, в період часу з кінця серпня 2013 року до квітня 2014 року ОСОБА_4 , будучи приватним підприємцем, здійснюючи свою підприємницьку діяльність в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 24 КЗпП України, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», без належним чином оформленого трудового договору, перебував у трудових відносинах з ОСОБА_7 , а саме прийняв останню на роботу на посаду бармена із робочим днем з 10:00 год. до 22:00 год. та фіксованою щоденною оплатою в розмірі 100 гривень, чим вчинив грубе порушення законодавства про працю, тобто скоїв злочин передбачений ч.1 ст.172 КК України.
Окрім цього, в період часу з кінця серпня 2013 року до квітня 2014 року ОСОБА_4 , будучи приватним підприємцем, здійснюючи свою підприємницьку діяльність в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст. 24 КЗпП України, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ст.188 КЗпП України в частині ненадання згоди одного з батьків на працевлаштування неповнолітньої, ст.189 КЗпП України в частині не ведення спеціального обліку працівників, які не досягли вісімнадцяти років, ст.191 КЗпП України в частині не проходження медичного огляду осіб молодше вісімнадцяти років при працевлаштуванні на роботу, ст.51 КЗпП України в частині не встановлення особам молодше вісімнадцяти років скороченого робочого часу, ст.8 Закону України «Про зайнятість населення», без належним чином оформленого трудового договору, перебував у трудових відносинах з неповнолітньою ОСОБА_9 04.08.1997 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме прийняв останню на роботу на посаду офіціанта із робочим днем з 10:00 год. до 22:00 год. та фіксованою щоденною оплатою в розмірі 25 гривень, чим вчинив грубе порушення законодавства про працю щодо неповнолітнього, тобто скоїв злочин передбачений ч.2 ст.172 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення, укладеною 09.07.2014 року між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України та обставини вчинення злочинів, а саме у грубому порушенні вимог чинного законодавства про працю відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також в грубому порушенні вимог чинного законодавства про працю відносно неповнолітньої ОСОБА_9 .
Сторони визнали, що заподіяну злочином шкоду відшкодовано повністю і жодних додаткових претензій до обвинуваченого немає, а обвинувачений не несе перед потерпілими зобов'язань щодо іншого відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.
Сторони погодили між собою, що обвинувачений понесе покарання за вчинений ним злочин, передбачений ч.1 ст.172 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., за вчинений ним злочин, передбачений ч.2 ст.172 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. У відповідності до положень ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням, ОСОБА_4 погоджується на остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. Потерпілі не наполягатимуть на більш суворому покаранні.
Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд також переконався, що потерпілі усвідомлюють наслідки укладення і затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт та угоду про примирення, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе зобов'язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України та іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, заслухавши думку прокурора, яка підтримала завтредження вказаної угоди, погодилась із визначеним сторонами покаранням, пояснення обвинуваченого та потерпілих, законного представника потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , які просять угоду затвердити, роз'яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст.476 КПК України, суд затверджує угоду про примирення, укладену сторонами кримінального провадження 09.07.2014 року та ухвалює обвинувальний вирок.
Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 475 КПК України, ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України, суд -
Затвердити угоду від 09.07.2014 року про примирення у кримінальному провадженні №12014140040001700, про скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України, укладену між потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.172, ч.2 ст.172 КК України.
Обрати покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.172 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 грн., за ч.2 ст.172 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1700 грн.
У відповідності до вимог ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням остаточно обрати покарання ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1700 грн.
Вирок суду може бути оскаржений в порядку та з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1