31 липня 2014 року м. Київ К/800/2877/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівСтрелець Т. Г.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області, Гребінківського селищного голови про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся з позовом до Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області, Гребінківського селищного голови про визнання протиправним та скасування рішення ради № 224-ХУІ-УІ від 29 січня 2013 року, визнання протиправними дій селищного голови на пленарному засіданні ради 29 січня 2013 року та стягнення зостаннього матеріальної і моральної шкоди.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В запереченнях відповідачі просили скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що рішенням Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області "Про розгляд постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУ юстиції у Київській області від 14 грудня 2012 року № 13352" від 29 січня 2013 року № 224-ХУІ-УІ відмовлено ОСОБА_4 у передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки, площею 0,18 га, по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Не погоджуючись з рішенням ради, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду про його скасування, визнання протиправними та скасування дій селищного голови, стягнення з останнього матеріальної та моральної шкоди.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем виконано вимоги, викладені у постанові ВДВС.
Колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в задоволені позову, проте виходячи з такого.
Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою позову є невиконання відповідачем вимог, викладених у постанові Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУ юстиції у Київській області від 14 грудня 2012 року № 13352 щодо розгляду питання про передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуваним рішенням вимоги, зазначені у постанові відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби від 14 грудня 2012 року № 13352, виконані шляхом розгляду питання про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,18 га, по АДРЕСА_1 для особистого селянського господарства.
Проте, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку відповідності його змісту вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 6. ст. 118 Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходження земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із ч. 7 вказаної статті районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що передумою для отримання земельної ділянки у власність зацікавленій особі необхідно подати до органу місцевого самоврядування розроблений проект відведеної земельної ділянки на її затвердження радою. Тільки після вчинення таких дій рада уповноважена розглядати питання про передачу земельної ділянки у власність.
Таким чином передача земельної ділянки у власність без розроблення проекту відведення та його затвердження є порушення порядку передачі земельних ділянок у власність.
За таких обставин твердження позивача про невідповідність рішення Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області від 29 січня 2013 року № 224-ХУІ-УІ вимогам чинного законодавства в момент його прийняття не доведені належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у визнанні протиправним та скасування рішення ради, у визнанні протиправними дій селищного голови і, відповідно, у стягненні матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: