"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/643/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівСтрелець Т. Г.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_4 звернулась з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови № 191 по справі про адміністративне правопорушення від 07 травня 2013 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2013 року в задоволені позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2013 року.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Заперечень не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою № 191 по справі про адміністративне правопорушення від 07 травня 2013 року позивача визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, та постановлено накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500 грн.
Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач звернулась з позовом до районного суду м. Миколаєва.
Відмовляючи в задоволені позову, суд зазначив, що справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, розглянуто посадовою особою відповідача відповідно до ст. 244-6 КУпАП, а в діяннях позивача виявлено склад правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2013 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.
07 липня 2010 року прийнятий Закон України № 2453- VI "Про судоустрій і статус суддів", яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, кодекс доповнений ст. 171-2, частина друга якої передбачає, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 189 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Колегія Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши зміст ст. ст. 171-2, 189 КАС України, вважає, що вони містять випадок, коли судові рішення можуть не переглядатися в апеляційному та касаційному порядку.
Таке положення закріплено серед основних засад судочинства в п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2013 року, а відтак у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: