"29" липня 2014 р. м. Київ К/800/53267/13
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівГоляшкіна О. В.,
Черпіцької Л. Т.,
секретаря судового засідання Загородньої М. О.,
за участю: представника позивача - Глущенка Д. М.,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до ОСОБА_6 про стягнення суми,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулося з позовом до ОСОБА_6 про стягнення з останньої 11 281 грн 14 коп. як суми переплаченої пенсії.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким залишити позов без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України; у разі не залишення позову без розгляду - направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В запереченнях відповідач просив скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 отримувала соціальну пенсію по інвалідності, яка призначена 21 квітня 2004 року. На момент призначення цієї пенсії заявник не працювала, що підтверджується її заявою від 21 квітня 2004 року.
15 грудня 2008 року відповідачем подано заяву про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Із доданої до заяви трудової книжки ОСОБА_6 позивач дізнався, що відповідач працювала у період з 17 травня 2005 року по 27 серпня 2008 року, тобто в період, коли вона отримувала соціальну пенсію по інвалідності.
Протоколом засіданні комісії по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії, у Святошинському районному управлінні Київського міського управління Пенсійного фонду України від 27 березня 2009 року № 63 вирішено утримувати з відповідача переплату в розмірі 13 028 грн 75 коп., яка виникла з вини останньої у зв'язку з несвоєчасним повідомленням позивача про працевлаштування.
Враховуючи, що виплата пенсії про інвалідності припинена з 01 квітня 2010 року, що унеможливлює подальше стягнення суми переплати, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення залишку неутриманої суми.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в повному обсязі заявлених вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновком судів та вважає їх висновки передчасними, виходячи з такого.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із ч.ч. 1 - 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропуску цих строків встановлені ст. 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Така редакція цієї статті характеризує її як норму процесуального права.
Отже, аналіз наведеної вище редакції ч. 1 ст. 100 КАС дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.
Спір у справі виник щодо стягнення з відповідача 11 281 грн 14 коп. як суми переплаченої пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 19 вересня 2011 року.
Утім строк звернення до адміністративного суду обмежено ст. 99 КАС України. З урахуванням цього належним способом захисту порушеного права є, зокрема, звернення до суду з даними позовом в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Між тим, розглядаючи справу по суті, суди першої та апеляційної інстанцій не дали оцінку позовним вимогам в аспекті строків звернення до адміністративного суду із врахуванням того, що група інвалідності встановлена відповідачу терміном до 01 квітня 2010 року, з настанням якого і припинилося утримання з відповідача суми переплаченої пенсії.
Враховуючи викладене, справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд для надання оцінки пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та причини його поважності.
Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: