14 липня 2014 року м. Київ В/800/3178/14
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді:Островича С.Е.
суддів:Голубєвої Г.К.
Костенка М.І.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
перевіривши заяву Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі №2а-14553/09/2670 за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі №2а-14553/09/2670.
Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі №2а-14553/09/2670 заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України №56-93 від 20 травня 1993 року "Про місцеві податки і збори", із змінами та доповненнями, п. 4.1, п. 6.2, п. 6.3 "Положення про збір за право на використання символіки міста Києва", затвердженого Рішенням Київської міської Ради №149/3240 від 09 березня 2006 року "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15 лютого 1994 року №7 "Про введення збору за право на використання символіки м. Києва".
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, в якій, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень ст. 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Приписи ст. 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За обставин, коли у такій категорії спорів існує усталена судова практика Верховного Суду України, а оскаржуване судове рішення їй не суперечить, підстав для перегляду матеріалів справи не вбачається.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів - Центральному офісу з обслуговування великих платників у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі №2а-14553/09/2670.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Острович С. Е.
СуддіГолубєва Г.К.
Костенко М.І.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.