Справа № 731/539/14
Провадження № 1-кп/731/49/14
04 серпня 2014 року Варвинський районний суд Чернігівської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Варва кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Світличне Варвинського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , освіта середня, неодруженого, непрацюючого, має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше в порядку ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_5 26 березня 2014 року близько 10 години 30 хвилин, перебуваючи на перехресті вулиць 9 Травня-Шевченка в смт. Варва Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 , наніс останньому один удар дерев'яною битою по голові в область правого вуха та один удар по спині з правої сторони, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця біля вушної області справа, забито-рваної рани правої вушної раковини, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 129 від 5 червня 2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми умисними діями, що виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за наведених обставин. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 обвинувачення підтримав.
У відповідності з ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодую учасників судового провадження, переконавшись при цьому, що вони правильно розуміють зміст всіх обставин, не виявивши сумніву у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснивши правові наслідки такого порядку розгляду справи, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За таких обставин суд вважає, що органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, за що він і повинен нести кримінальну відповідальність.
Обираючи вид та міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_5 раніше в порядку ст. 89 КК України не судимий, постійного місця роботи не має, має на утриманні малолітню дочку. Суд також враховує пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття у скоєному, а також відсутність обтяжуючих обставин. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді громадських робіт.
Обвинувачений погодився на застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки він має на утриманні малолітню доньку.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню.
Статтею 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України „Про амністію у 2014 році” звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідам.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин невеликої тяжкості до набрання Законом України «Про амністію у 2014 році» законної сили, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , 2010 року народження, не позбавлений батьківських прав відносно неї, його згоду на застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році», а також відсутність обставин, при наявності яких амністія не застосовується, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання.
По справі прокурором Варвинського району в інтересах держави в особі КЛПЗ «Варвинська ЦРЛ» заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 витрат на лікування ОСОБА_4 , який потерпів від злочину, у розмірі 1 424 грн. 09 коп. (а.с. 8-9). Позов підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Крім того, потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 3 066 грн. 31 коп. на відшкодування майнової шкоди, затраченої на лікування, та 3 000 гривень моральної шкоди (а.с. 10-11).
Зазначені позовні вимоги обвинувачений ОСОБА_5 визнав повністю. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання звільнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь КЛПЗ «Варвинська ЦРЛ» витрати, понесені на лікування ОСОБА_4 , у розмірі 1 424 гривні 09 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3 066,31 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 гривень - на відшкодування моральної шкоди, а всього - 6 066 (шість тисяч шістдесят шість) гривень 31 копійку.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1