29 липня 2014 року Справа № Б-50/211-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,
за участю представників:
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Юра М.А. (дов. від 23.10.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2014
та ухвалу господарського суду Харківської області від 09.04.2014
у справі № Б-50/211-10 господарського суду Харківської області
за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.04.2014 (суддя Кононова О.В.) припинено провадження у справі про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 (колегія суддів у складі: Шевель О.В. - головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 09.04.2014 про припинення провадження у справі залишено без змін.
В касаційній скарзі Полтавська обласна дирекція АТ "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати вищевказані ухвалу господарського суду першої інстанції від 09.04.2014 та постанову господарського суду апеляційної інстанції від 08.05.2014. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 7, 8, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК україни.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України; провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом УІ цього Закону.
Провадження по даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6 порушено ухвалою суду від 15.11.2010 на підставі ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній до 19.01.2013).
Статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) встановлені особливості здійснення провадження по справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).
Системний аналіз норм Закону свідчить, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.
Абзацами 7, 8 ст. 1 Закону грошові зобов"язання визначені як зобов"язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відтак, згідно із Законом, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими чи розрахунковими, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.
Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.
Дотримання вказаних умов (як спеціальних, так і загальних) є обов'язковим, відповідно до Закону про банкрутство, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця, які (умови) складають предмет спору у відповідній справі про банкрутство. Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, Боржник - ОСОБА_6, зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.06.06 (номер запису про державну реєстрацію 24800000000063253), місце проживання АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія НОМЕР_1, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч.1 ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Ст. 53 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не спроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Отже, кредиторська заборгованість до боржника, по справі про банкрутство, порушеної за ст.ст.47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може ґрунтуватись лише на заборгованості, пов'язаної із здійсненням саме підприємницької діяльності.
В листопаді 2010 року ФОП ОСОБА_6 звернулась до суду в порядку ст. ст. 47-49 Закону з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні неї на тій підставі, що в результаті здійснення нею підприємницької діяльності утворилася заборгованість перед кредиторами, які звернулися до неї з вимогами, проте погасити заборгованість вона не має можливості.
Підставою для звернення боржника до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство стало те, що загальний розмір безспірної заборгованості боржника, що пов'язана з його підприємницькою діяльністю становить 305798 грн.
В обґрунтування наявності вказаної заборгованості заявник вказував, що вона має заборгованість перед ФОП ОСОБА_12 в сумі 278330 грн., яка підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.10 у справі №07/210-10. Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.10 у справі №05/213-10 стягнуто з боржника на користь ФОП ОСОБА_13 27468,00 коп. Таким чином, загальний розмір кредиторської заборгованості, пов'язаної з підприємницькою діяльністю боржника на час звернення до суду із відповідною заявою складав 305798,00 грн.
Окрім того, боржник зазначив, що має заборгованість, яка не пов'язана із здійсненням ним підприємницької діяльності, а саме: по кредитному договору № 014/1277/74/97816 від 06.03.2008 року перед "Райффайзен банк Аваль", заборгованість за договором складає 206381,18 доларів США, згідно довідки від 04.08.2010 року, по кредитному договору № 94Ф-ІК-400 від 25.04.2008 року перед ПАТ "ВТБ Банк", заборгованість складає 499 371,8 доларів США, згідно довідки №2479/400-08-2 від 03.08.2010 року, по кредитному договору № 700006381 від 29.04.2008 року перед ЗАТ "Альфа банк", заборгованість за кредитним договором складає 43685,11 доларів США.
При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками процесу, на момент подачі заяви до суду боржником не надано належних доказів, які підтверджують безспірність вищевказаних вимог кредиторів та неплатоспроможність боржника, оскільки відсутні належні докази пред'явлення кредиторами виконавчих документів до органів виконавчої служби, з огляду на те, що списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.
А документи, додані боржником до заяви про порушення справи про банкрутство, а саме, судові рішення, що не були звернені до виконання, не є виконавчими документами в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, звернувшись до господарського суду із заявою про визнання банкрутом фізична особа -підприємець ОСОБА_6, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, факту наявності у неї ознак неплатоспроможності належними та допустимими у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про виконавче провадження" доказами не підтвердила.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій належним чином дослідивши всі обставин справи, повно та всебічно перевіривши зібрані по справі докази, дійшли законного та обґрунтованого висновку, що за відсутності ознак неплатоспроможності у боржника - ФОП ОСОБА_6 відсутні підстави для порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом за ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та обґрунтовано припинили провадження по справі на підставі як таке, що порушене безпідставно.
Враховуючи визначені ст. 111-7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 09.04.2014 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладених в оскаржуваних судових рішення.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 09.04.2014 по справі №Б-50/211-10 залишити без змін.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Катеринчук Л.Й.
Куровський С.В.