04 серпня 2014 року Справа № 916/2201/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Коробенка Г.П., Рогач Л.І.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиОдеської міської ради
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014
у справі№ 916/2201/13 Господарського суду Одеської області
за позовомПублічного акціонерного товариства „Альбатрос"
до- Одеської міської ради, - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, - Головного управління Держземагенства в Одеській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів- Одеського міського управління земельних ресурсів, - Департаменту фінансів Одеської міської ради,
за участюПрокурора міста Одеси,
простягнення 567 000,00 грн.
ВстановиВ:
Перевіривши матеріали касаційної скарги Одеської міської ради та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Так, визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті до державного бюджету, заявником не було враховано наступне.
Згідно частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 р." № 719-VІІ від 16.01.2014 мінімальна заробітна плата на 2014 р. з 01.01.2014 встановлена в розмірі 1218,00 грн.
Підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Оскаржуючи прийняті у справі судові акти, скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 (якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду) та направити справу на новий розгляд.
Відтак, оскаржуючи постанову апеляційного господарського суду, скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір з позовної заяви, яка містить майнову вимогу - про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 567000,00грн.
Відповідно до вищенаведеного чинного законодавства та враховуючи заявлену вимогу по даній справі, судовий збір майнового характеру становить 5670,00 грн.
За таких обставин, додане до матеріалів касаційної скарги платіжне доручення № 341 від 02.04.2014 про перерахування скаржником судового збору в сумі 852,60 грн. за подання касаційної скарги не може бути визнане судом належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 у справі № 916/2201/13 Господарського суду Одеської області повернути без розгляду.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Г. Коробенко
Л. Рогач