31 липня 2014 року Справа № 922/2425/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.
розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Пуга Г.Г. - дов. від 25.06.14, відповідача: не з'явились, повідомлені належно,
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від27.05.14
у справі№922/2425/13 Господарського суду Харківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дігріма"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко"
простягнення 110414,73 грн.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігріма" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" 94719,80 грн. боргу, 13079,11 грн. пені, 2615,82 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на несплату відповідачем у повному обсязі вартості наданих послуг з організації заготівлі, зберігання та охолодження молока за договором №01/06 від 01.06.12.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.04.14 (суддя Денисюк Т.С.) позов задоволено повністю. Господарський суд виходив з факту надання позивачем і отримання відповідачем послуг за спірним договором та несплати їх повної вартості останнім.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.14 (судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та відмовити у позові. Скаржник вважає, що судами були порушені приписи статті 628 Цивільного кодексу України, статей 295, 296 Господарського кодексу України, статі 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96, статті 105 Господарського процесуального кодексу України. Він вважає, що суди невірно оцінили докази у справі і встановили обставини справи. Товариство наголошує на недоведеності належними доказами факту надання позивачем послуг за договором від 01.06.12.
Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.
Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.06.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" - замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дігріма" - виконавцем був укладений договір про надання послуг №01/06. За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з організації заготівлі, охолодження молока та його зберігання до відправки на підприємство замовника. Виконавець зобов'язаний особисто, без передоручення третім особам, надавати замовникові визначені договором послуги (пункт 2.1.1 договору). Вартість послуг виконавця вказується у протоколах узгодження ціни (пункт 3.1 договору). При цьому, у протоколі узгодження від 01.06.12 сторони погодили, що вартість послуг виконавця встановлюється у розмірі 0,70 грн. за 1 кг молока в заліковій вазі, в т.ч. ПДВ. Згідно з пунктом 3.3 договору оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця упродовж 10 календарних днів з дня підписання акта приймання - передачі виконаних послуг, який складається в останній день місяця. За порушення строків оплати сторони обумовили нарахування пені (пункт 4.3 договору). В процесі розгляду спору господарськими судами попередніх інстанцій було установлено, що на виконання умов спірного договору позивачем упродовж червня-липня 2012 року були надані відповідачеві послуги з організації заготівлі, зберігання та охолодження молока на загальну суму 94719,80 грн. Установлено судами і те, що такі послуги були прийняті відповідачем за двосторонніми актами виконаних робіт №06/1 від 30.06.12, №07/1 від 31.07.12, котрі останній підписав без зауважень і заперечень та скріпив печаткою (як то і передбачено договором). Відповідач за отримані послуги не розрахувався. Отже, як установили суди, вартість наданих та неоплачених відповідачем послуг складає 94719,80 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігріма" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" 94719,80 грн. боргу, 13079,11 грн. пені, 2615,82 грн. - 3% річних. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог. Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. У відповідності до приписів статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Як вже зазначалося, за порушення строків оплати за договором (пункт 4.3) сторони передбачили нарахування пені. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, господарські суди установили, що позивач за договором №01/06 від 01.06.12 упродовж червня - липня 2012 року надавав відповідачеві послуги, що визначені договором, на загальну суму 94719,80 грн. Такі послуги були прийняті відповідачем, що оформлено актами наданих послуг (виконаних робіт), підписаними останнім без зауважень і заперечень. Суди в процесі розгляду спору установили, що відповідач за надані послуги не розрахувався. Вартість прийнятих за спірними актами та неоплачених відповідачем послуг складає 94719,80 грн. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для стягнення з відповідача несплаченої суми боргу, пені і 3% річних. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами та вони стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.
Відтак, судові акти у справі залишаться без змін з мотивів, викладених у цій постанові.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.14 у справі №922/2425/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко"- без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Т.Дроботова