28 липня 2014 р.Справа № 639/4601/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2014р. по справі № 639/4601/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова
про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2014 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі меншому, ніж встановлено ч. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 р.
Зобов'язано УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1, постраждалому від Чорнобильської катастрофи першої категорії, другої групи інвалідності, відповідно до ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2014 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 р. "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України " Про державний бюджет України на 2014р", що привело до невірного вирішення справи.
Відповідно до ст. 183-2 справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, та отримує пенсію як інвалід 2-ї групи (з 20.06.2013 р.) по захворюванню, причинним зв'язком з аварією на ЧАЕС, відноситься до осіб 1 категорії, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що також підтверджується копією посвідчення серії А № 092654, довідки МСЕК, пенсійного посвідчення (а.с. 6-9).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що розміри призначених і виплачуваних позивачу пенсій не відповідають розмірам, установленим Законом № 796-ХІІ, а тому відмова відповідача привести їх у відповідність з цим Законом, є необґрунтованою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з такого.
Статтею 49 Закону України № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України № 796-ХІІ (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Статтею 63 Закону України № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не передбачає обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому, зважаючи на ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розрахунок державної та додаткової пенсій має враховувати мінімальну пенсію за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що, починаючи з 01.01.2014 р. відповідач здійснював виплату основної та додаткової пенсії позивачу в розмірах , визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 р. "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Між тим, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01.01.2014 р.відповідач мав проводити виплати пенсії в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України № 796-ХІІ, а не Постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 р.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій, що дії відповідача щодо виплати позивачу державної та додаткової пенсій у менших розмірах, ніж встановлено статтями 50, 54 Закону № 796-XII, є неправомірними .
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2014р. по справі № 639/4601/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.