22 липня 2014 р.Справа № 820/698/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.
представника позивача Ткаченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 820/698/13-а
за позовом Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 р. позов Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС від 21.01.2013р. №0000021502 на суму 184 499,03 грн.
Ізюмська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин справи, неправильну оцінку доказів, що призвело до невірного вирішення справи.
Судовому засіданні представник Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства (далі-позивач)проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, надав письмові заперечення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено, що позивач є - комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством, за статутом здійснює діяльність в сфері забезпечення надійної експлуатації комунальних систем, а саме - водопостачання та водовідведення м. Борова .
Ізюмською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно картки особового рахунку, погашення боргу по ПДВ на загальну суму 922 495,15 грн., що виник протягом періоду з 30.11.2009 р. по 30.10.2012 р.
За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 57.1 ПК України, оскільки невчасно перераховані до державного бюджету узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 922 495,15 грн. із затримкою в 1117 дні .
21.01.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від № 0000021502, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 184 499,00 грн. (20 % суми прострочення).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що штраф нарахований позивачу безпідставно, тому як позивачем вчинено дії щодо погашення податкового боргу в порядку та спосіб, визначений законом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами по 31 грудня 2010 року визначались Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 126.1 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Між тим, порядок погашення заборгованості перед бюджетом для підприємств, до яких належить зокрема позивач, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі-Закон N 2711-IV).
Відповідно до ч. 1.3., 1.4 ст. 1 Закону N 2711-IV учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих.
Відповідно до п. 7.2., 7.4, 7.5, 7.8 ст.7 Закону N 2711-IV проведення взаєморозрахунків здійснюється шляхом послідовного виконання зобов'язань учасниками розрахунків на підставі відповідних угод та в разі наявності в межах заборгованості, зафіксованої на розрахункову дату, рівних сум заборгованості, що підтверджені при визначенні таких сум.
Проведення взаєморозрахунків на умовах, визначених цим Законом, за участю бюджетів усіх рівнів дозволяється лише на суму заборгованості, що виникла з причин:
неповного фінансування передбачених державним та/або місцевими бюджетами видатків для розрахунків за енергоносії, спожиті підприємствами, організаціями та установами, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів;
неповної оплати видатків, передбачених бюджетами всіх рівнів на фінансування пільг та субсидій, встановлених законодавством відносно оплати за енергоносії;
невиконання зобов'язань з оплати енергоносіїв державними та комунальними підприємствами, у тому числі через невідповідність тарифів на електричну, теплову енергію та газ, що спожиті такими підприємствами, вартості товарів, робіт, послуг, які вони реалізовували, виконували або надавали в межах своєї господарської діяльності, за умов, що величина такої вартості визначалася або встановлювалася органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Органи державної податкової служби не мають права відмовити за зверненням учасників розрахунків - платників податків в укладенні договору щодо проведення взаєморозрахунків на умовах, визначених цим Законом.
Порядок проведення взаєморозрахунків встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 23 закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого постачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг центрального водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджуються та/або погоджувалися органами державної влади та місцевого самоврядування" (далі - Постанова №517) встановлено механізм перерахування та надання субсидії.
Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.
Для визначення обсягу зобов'язань учасники розрахунків подають територіальним комісіям довідку-розрахунок суми додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, які виникають у результаті проведення розрахунків згідно з договором про організацію взаєморозрахунків.
Судом встановлено, що позивач за період з 30.11.2009 р. по 30.10.2012 р. мав угоджений податковий борг з ПДВ на суму 920 521,25 грн., обсяг заборгованості за минулі роки в різницях на тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, надані населенню позивачем узгоджено, що вбачається з виписки протоколу територіальної комісії Харківської області з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу.(а.с.25-26)
05.12.2012 р. між позивачем та Територіальним органом казначейства в Харківській області, Головним фінансовим управлінням Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації укладено договір № 46/21 «Про організацію проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517».
Погашення податкової заборгованості сторонами Договору погоджено здійснити шляхом перерахування субвенції 2012 року з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі визначеній довідкою про розмір кредиторської заборгованості відповідно Порядку, затвердженому Постановою № 517.
Взаєморозрахунок з державним бюджетом в частині погашення податкового боргу здійснювався на підставі довідки № 265/10/20-040 від 18.10.2012р., виданої відповідачем, а також договору від 05.12.2012р. № 46/21.
Як встановлено судом, борг з ПДВ на суму 920 521,25 грн. позивачем сплачено із субвенцій 2012 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 21.12.2012 р. №35 .
Таким чином, погашення заборгованості позивача з ПДВ відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах, як передбачено ст.23 Закону України « Про Державний бюджет України на 2012р.», згідно порядку , встановленого Постановою КМУ № 517 від 11.06.2012р. із застосуванням механізму , визначеного Законом України « Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"
Оскільки розрахунок позивача з бюджетом здійснювався на підстав договору від 05.12.2012р. відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з бюджету, вірним є висновок суду першої інстанції про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність підстав для застосовування фінансових санкцій за несвоєчасну салату податкового зобов'язання з ПДВ.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахування викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 820/698/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.
Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 28.07.2014 р.