Рішення від 04.08.2014 по справі 914/2111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2014 р. Справа № 914/2111/14

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шредер»,м. Тернопіль,

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівсвітло»,м. Львів,

про: стягнення 69 558,51 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Бригідир Н. Г. - довіреність №706 від 28.07.14р.

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Шредер» до Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» про стягнення 69 558,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення умов Договору купівлі-продажу продукції №164-05 від 28.11.2011 р., не здійснив оплати у повному обсязі за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 49 661,57 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3 848,77 грн. - пені, 3 632,78 грн. - 3% річних, штраф за несвоєчасну оплату товару в розмірі 25% - 12 415,39 грн.

Ухвалою від 17.06.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.07.2014 р.

В судове засідання 28.07.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав у повному обсязі.

В судове засідання 28.07.2014 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість перед відповідачем становить 43 579,87 грн., доказів оплати заборгованості суду не надав, крім того подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці, доказів перебування представника у відпустці суду не надано.

Ухвалою суду від 28.07.2014р. розгляд справи відкладено на 04.08.2014р.

В судове засідання 04.08.2014 р. представник позивача з'явився. Подав клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 3 514,41 грн. та пені в сумі 3 756,50 грн.

В судове засідання 04.08.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, вимоги ухвали суду від 17.06.2014 р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу продукції №164-05 від 28.11.2011 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору продавець (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, найменування та кількість якої наведено в п. 1.2. цього Договору. (а.с.13-14)

Відповідно до п. 1.2. Договору номенклатура, одиниці вимірювання і загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, а також його ціна визначаються специфікацією чи рахунком, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору, загальна сума Договору складає 49 661,57 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п. 3.2. Договору оплата продукції покупцем проводиться наступним чином: на протязі 30-ти днів з моменту відвантаження.

На виконання умов Договору позивачем поставлено та відповідачем отримано товар на загальну суму 49 661,57 грн., що підтверджується рахунком №791 від 28.11.2011 р. (а.с.15), накладною №398 від 06.12.2011 р. на суму 49 661,57 грн. (а.с.16) та довіреністю №227 на отримання товару від 05.12.2011 р. (а.с.18)

Проте, відповідачем було не проведено оплату заборгованості за отриманий товар в розмірі 49 661,57 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

15.05.2014 р. позивачем на адресу відповідача скеровано претензію №472 від 14.05.2014 р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію в сумі 49 661,57 грн. (а.с.22-21), що підтверджується поштовою квитанцією та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22).

В судовому засіданні 04.08.2014 р. представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 3 514,41 грн. та пені в сумі 3 756,50 грн.

В судове засідання 28.07.2014 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість перед відповідачем становить 43 579,87 грн., проте доказів часткової оплати заборгованості суду не надав.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в сумі 49 661,57 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем поставлено та відповідачем отримано товар на загальну суму 49 661,57 грн., що підтверджується рахунком №791 від 28.11.2011 р. (а.с.15), накладною №398 від 06.12.2011 р. на суму 49 661,57 грн. (а.с.16) та довіреністю №227 на отримання товару від 05.12.2011 р. (а.с.18)

Проте, відповідачем було не проведено оплату заборгованості за отриманий товар в розмірі 49 661,57 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 49 661,57 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за п. 6 цього Договору, сторона винуватець сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних чи неналежно виконаних зобов'язань за даним договором за кожний день прострочення.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що пеня нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, визнав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в сумі 3 756,50 грн.

Відповідно до п. 8.5. Договору за односторонню необґрунтовану односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього Договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 25% від вартості продукції зазначеної в специфікації чи рахунку, що є невід'ємною частиною Договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 25% штрафу за несвоєчасну оплату товару в розмірі 12 415,39 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, вимоги позивача про стягнення 3 514,41 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» (адреса: 79068, м. Львів, вул. Лінкольна, буд. 8; ідентифікаційний код 03348577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шредер» (адреса: 46005, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, буд. 46-Б; ідентифікаційний код 00231024) 49 661,57 грн. - основного боргу, 3 514,41 грн. - 3% річних, 3 756,50 грн. - пені, 12 415,39 грн. - 25% штрафу за несвоєчасну оплату товару.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівсвітло» (адреса: 79068, м. Львів, вул. Лінкольна, буд. 8; ідентифікаційний код 03348577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шредер» (адреса: 46005, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, буд. 46-Б; ідентифікаційний код 00231024) 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.

Попередній документ
40033953
Наступний документ
40033955
Інформація про рішення:
№ рішення: 40033954
№ справи: 914/2111/14
Дата рішення: 04.08.2014
Дата публікації: 06.08.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: