Рішення від 29.07.2014 по справі 911/2046/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"29" липня 2014 р. Справа № 911/2046/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Реал Банк», м. Харків,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Райарострой-Перспектива», м. Сімферополь Автономної Республіки Крим,

про стягнення 35 268 333,76 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Мартян О.В., уповноважений, довіреність від 22.05.2014р. №49;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство "Реал Банк", м. Харків, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 20.05.2014р. №14-04/1990 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Райагрострой-Перспектива», м. Сімферополь, в якому просить суд стягнути з відповідача 35 268 333,76 грн. заборгованості за Договором про надання кредитної лінії від 22.01.2014р. №81/09-2-08, в тому числі: 33 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 2 234 958,89 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 33 374,87 грн. пені по процентам за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до умов договору про надання кредитної лінії від 22.01.2014р. №81/09-2-08 надав відповідачу кредит в розмірі 33 000 000,00 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом та терміном остаточного повернення кредитних коштів 21.01.2015р. В порушення умов договору про надання кредитної лінії від 22.01.2014р. №81/09-2-08 відповідач заборгованість по кредиту та проценти за користування кредитними коштами в порядку, розмірі та строки, визначені договором, не сплатив, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Київської області про стягнення з відповідача 35 268 333,76 грн. заборгованості за Договором про надання кредитної лінії від 22.01.2014р. №81/09-2-08.

Частиною першою ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено поняття "тимчасова окупована територія України" (далі - тимчасово окупована територія) і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014р. позовну заяву публічного акціонерного товариства "Реал Банк" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2046/14 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 02.07.2014р.

19.06.2014р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання від 12.06.2014р. №14-06/2729, до якого додані докази направлення відповідачу копії ухвали від 02.06.2014р. про порушення провадження у справі.

В судове засідання 02.07.2014р. з'явився представник позивача. Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2014р. розгляд справи відкладено на 22.07.2014р.

В судове засідання 22.07.2014р. з'явився позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 02.07.2014р. та подав витребувані судом документи, а також подав суду докази направлення відповідачу копії ухвали від 02.07.2014р. про відкладення розгляду справи на 22.07.2014р.

Відповідач в судові засідання 02.07.2014р. та 22.07.2014р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства "Реал Банк", м. Харків (далі - ПАТ "Реал Банк"), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрострой-Перспектива", м. Сімферополь (далі - ТОВ "Інвест-Транш"), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 22.01.2014р. між ПАТ "Реал Банк" (банк) та ТОВ "Райагрострой-Перспектива" (позичальник) Договір №81/09-2-08 про надання кредитної лінії (далі - Договір), згідно якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах визначених цим Договором та додатковою угодою до нього, що складають невід'ємну частину Договору. Відповідно до умов Договору, в редакції укладеної до нього Додаткової угоди від 22.01.2014р. №82/09-2-08:

- банк надає позичальнику кредитні кошти у розмірі 33 000 000,00грн. шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок №2600430133311 у ПАТ "РЕАЛ БАНК", код банку 351588, код ЄДРПОУ 35160175 на поповнення обігових коштів (пункт 1.1. Договору, в редакції Додаткової угоди);

- термін остаточного повернення кредиту 21.01.2015р. (пункт 1.3. Договору);

- фіксована процентна ставка за користування кредитом на момент укладання цього Договору становить 24 процентів річних (пункт 1.4. Договору);

- нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня його надання позичальнику до терміну його остаточного повернення, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору. Якщо позичальником погашення кредиту в термін його остаточного повернення не здійснено, за цей день нараховуються проценти за користування кредитом, а з наступного за вказаним в пункті 1.3. цього Договору терміном, позичальник сплачує банку пеню згідно з пунктом 4.5. цього Договору. Якщо термін остаточного повернення кредиту припадає на вихідний або святковий день, днем повернення є перший за ним робочий день (пункт 2.3. Договору);

- за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 4.4. Договору);

- позичальник зобов'язаний погашення заборгованості за цим Договором здійснювати в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за кредитом строкова заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів; штрафи. Задоволення вимог кожної наступної черги здійснюється після повної сплати позичальником суми заборгованості за попередньою чергою. Сторони встановлюють, що банк має право самостійно зараховувати направлені позичальником на погашення заборгованості кошти згідно з встановленою черговістю (пункт 4.5. Договору);

- банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим Договором, у випадках, які визначаються згідно з цим Договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника. При цьому банк письмово повідомляє позичальника (поштою з повідомленням або врученням банком особисто позичальнику під розписку) про необхідність дострокової сплати суми заборгованості (пункт 6.6. Договору);

- цей Договір набирає чинності дати його підписання сторонами і діє до дати, зазначеної в пункті 1.3. цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє позичальника від виконання усіх грошових зобов'язань та від відповідальності за порушення умов цього Договору до повного завершення взаєморозрахунків між сторонами (пункт 8.15. Договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач - ПАТ "Реал Банк" належним чином виконав свої зобов'язання за Договором щодо надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 33 000 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з рахунку ТОВ "Райагрострой-Перспектива".

Приписами частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1.4. Договору фіксовану процентну ставку за користування кредитом визначено в розмірі 24 процентів річних.

За таких обставин змістом зобов'язань сторін є надання банком позичальнику кредитних коштів, якими позичальник користується з метою поповнення обігових коштів до кінцевого строку повернення 21.01.2015р., за що позичальник щомісячно сплачує банку проценти в розмірі 24% річних. Із настаннями строку повернення позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти банку.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 2 Додаткової угоди від 22.01.2014р. №82/09-2-08 до Договору сторони погодили, що строком повернення кредиту є з 22.01.2014р. по 21.01.2015р.

Згідно частини 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Пунктом 6.6. Договору сторонами погоджено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим Договором, у випадках, які визначаються згідно з цим Договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника. При цьому банк письмово повідомляє позичальника (поштою з повідомленням або врученням банком особисто позичальнику під розписку) про необхідність дострокової сплати суми заборгованості.

На твердження позивача, відповідач вимоги Договору щодо обов'язку забезпечувати повернення кредиту у строки, визначені графіком погашення кредиту, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами, належним чином не виконав.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору, позивач звернувся до ТОВ «Райагрострой-Перспектива» з письмовою вимогою від 07.05.2014р. №09-208/1754 про сплату у повному обсязі заборгованості за договором про надання кредитної лінії (копія наявна в матеріалах справи), в якій вимагав достроково погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі в розмірі 34 931 178,07 грн. в строк до 14.05.2014р. включно. Зазначена вимога була надіслана відповідачу 13.05.2014р. через приватне підприємство «Експрес-Пошта», що підтверджується доданими до позову накладною від 13.05.2014р. №5683624 та описом вкладення у пакет від 13.05.2014р. №31.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів в розмірі, більшому, ніж доведено позивачем, суду не представив, доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що станом на 15.05.2014р. заборгованість позичальника за Договором про надання кредитної лінії від 22.01.2014р. №81/09-2-08 - ТОВ "Райарострой-Перспектива" складає в сумі 35 234 958,89 грн., в тому числі: 33 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 2 234 958,89 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

У зв'язку із наявністю простроченого грошового зобов'язання за кредитом, позивач твердить, що з відповідача належить до стягнення пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в сумі 33 374,87 грн., розрахована виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 4.4. Договору, сторони встановили, що за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який є спеціальним з питань регулювання вказаних відносин, і має пріоритетне застосування щодо правовідносин відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань між сторонами у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За таких обставин, здійснюючи розрахунок ціни позову, позивач вірно застосував не договірну ставку пені 0,5%, а подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період прострочення. Отже враховуючи:

- наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок повернення кредиту, встановлені Договором та Додатковою угодою до нього;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачену пунктом 4.4. Договору та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

- розмір облікової ставки НБУ визначений Постановами правління Національного Банку України "Про регулювання грошово-кредитного ринку", судом перевірено розрахунок пені, наведений позивачем, встановлено, що його здійснено арифметично вірно та у відповідності до умов Договору та вимог закону. Судом встановлено, що належна до стягнення на користь позивача пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами становить 33 374,87 грн., розрахована виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства "Реал Банк" та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрострой-Перспектива" на користь позивача 35 268 333,76 грн. заборгованості за Договором від 22.01.2014р. №81/09-2-08 про надання кредитної лінії, з яких: 33 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 234 958,89 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 33 374,87 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом. Судові витрати, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 1 ст. 614, ст. 629, частиною 1 ст. 1048, частиною 2 ст. 1050, частиною 1 ст. 1054, Цивільного кодексу України, ст. 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною четвертою ст. 22, ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Реал Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрострой-Перспектива" задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрострой-Перспектива" (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, буд. 45-А, ідентифікаційний код 35160175)

на користь публічного акціонерного товариства "Реал Банк" (61072, м. Харків, проспект Леніна, буд. 60, ідентифікаційний код 14360721)

33 000 000,00 грн. (тридцять три мільйони гривень нуль копійок) заборгованості за кредитом,

2 234 958,89 грн. (два мільйони двісті тридцять чотири тисячі дев'ятьсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят дев'ять копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом,

33 374,87 грн. (тридцять три тисячі триста сімдесят чотири гривні вісімдесят сім копійок) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрострой-Перспектива" (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, буд. 45-А, ідентифікаційний код 35160175)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 05.08.2014р.

Попередній документ
40033947
Наступний документ
40033949
Інформація про рішення:
№ рішення: 40033948
№ справи: 911/2046/14
Дата рішення: 29.07.2014
Дата публікації: 06.08.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування