Кіровоградської області
04 серпня 2014 року Справа № 912/2199/14
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В., розглянув матеріали за заявою ліквідаційної комісії боржника про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос - 18", 25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 24,
за участю представників:
від боржника - Плетньов О.С. , довіреність № 5-юр від 20.09.13.
В судовому засіданні присутній слухач - Самарін А.С., довіреність № 2303 від 25.06.13.
Після оголошеної в засіданні суду 04.08.14р. перерви до 04.08.14р. до 16 год 15 хв., господарський суд ВСТАНОВИВ наступне.
Ухвалою від 10.07.2014 року господарський суд прийняв заяву ліквідаційної комісії боржника про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос - 18" до розгляду. Підготовче засідання суд призначив на 23.07.2014 року, яке було відкладено до 04.08.14р. в зв"язку з неподанням заявником необхідних для розгляду заяви документів.
В судовому засіданні 04.08.14р. представником заявника усно повідомлено про те, що суду надано всі документи, що стосуються спірного питання.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне розглядати заяву ліквідаційної комісії за наявними документами.
За ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ст. 9 Закону)
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви боржника чітко визначений, зокрема з ч. 3 ст. 11 Закон, в т.ч. перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Так, статтею 111 Цивільного кодексу України визначений порядок ліквідації юридичної особи, в т.ч. під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
За статтею 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
При цьому до заяви від 08.07.2014 року боржником додано:
перелік кредиторів боржника, в якому кредиторами зазначено ТОВ " Альба-Сіті" на суму 57750 грн. за договором надання фінансової допомоги і договором оренди та гр. ОСОБА_4 на суму 5295032 грн. ( проценти за користування чужими грошовими коштами) за договором позики від 30.09.2013р., відповідно до якого на основну суму заборгованості 2525958 грн. 69 коп. нараховано 1 % за користування грошовими коштами за період 209 днів з 1.11.2013р.
Досліджуючи надані боржником документи, суд встановив наступне.
28.04.14р. загальними зборами учасників ТОВ " Альбатрос-18" прийнято рішення про припинення юридичної особи, про що 15.05.2014р. здійснено публікацію та повідомлено всіх кредиторів в установленому законом порядку.
26.06.14р. боржник визнав вимоги ТОВ "Альба-Сіті"на суму 57750 грн. основної заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи.
10.06.14р. кредитор ОСОБА_4 звернувся до боржника з вимогою на суму 7820991 грн. 11 коп., що випливають з умов договору позики від 30.09.13р.
Боржник 26.06.14р. частково визнав вимоги на суму 5295032 грн. 42 коп. Склад заявлених та визнаних вимог сторони не зазначили.
Із умов договору позики від 30.09.2013р., укладеного між боржником та фізичною особою ОСОБА_4, вбачається, що позикодавець ОСОБА_4 передав боржнику 30.09.2013р. в позику зі строком повернення до 31.10.2013р. 2525958 грн. 69 коп.
За умовами п. 13 договору якщо позичальник своєчасне не поверне позикодавцю позику, він зобов'язаний сплатити суму боргу відповідно до с. 625 ЦК України з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1% від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення.
Зобов'язання боржника сплатити позичальнику відповідні проценти за користування чужими грошовими коштами, відповідно до вимог ст. 536 та 1048 ЦК України, умовами договору позики від 30.09.13.р. не передбачені.
Із квитанції до прибуткового касового ордеру від 30.09.13р. вбачається, що боржник одержав від позичальника ОСОБА_4 2525958 грн. 69 коп.
30.09.2013р. між цими ж сторонами укладено договір застави автомобіля. Відповідно до умов п.1.1., 1.2. договору заставодавець - боржник передає заставодержателю гр. ОСОБА_4 в заставу належне на праві власності майно - 25 одиниць транспортних засобів договірною вартістю 2525958 грн. 698 коп.
Пунктом 2.1. цього договору сторони передбачили, що зазначеною заставою забезпечується виконання грошового зобов'язання по договору позики від 30.09.2013р. на суму 2525958 грн. 69 коп., що підлягає поверненню до 31.10.2013р. В цьому пункті договору також зазначено, що договором позики передбачена сплата неустойки ( пені) за прострочення платежів у розмірі 1% від простроченої до сплати суми за кожен день прострочення.
Максимальний розмір вимог, які забезпечуються заставою за цим договором, відповідає загальному розміру вимог заставодержателя, визначених п.п.2.1., 2.2. статті 2 цього договору.
На підставі вказаного договору застави зареєстровано публічне обтяження 25 одиниць транспортних засобів боржника, що підтверджено витягом із Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.07. 14р.
За рішенням ліквідаційної комісії N 1 від 10.06.2014р. на підставі акта передачі від 1.07.2014р. ОСОБА_4 в рахунок часткового погашення заборгованості по договору позики від 30.09.2013р. передано 23 одиниці автотранспорту за оціночною вартістю. Загальна сума не вказана.
За рішенням ліквідаційної комісії N 1 від 10.07.2014р. на підставі акта приймання-передачі 10.07.14р. ОСОБА_4 в рахунок часткового погашення заборгованості по договору позики від 30.09.2013р. передано ще дві одиниці автотранспорту за балансовою вартістю.
Зазначений автотранспорт є заставним майном, що підтверджено витягом із Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.07. 14р.
Разом з тим, відповідно до цього ж витягу зареєстрована зміна до відомостей про обтяження та 13.06.14р. вилучено лише 4 об'єкта автотранспорту із реєстра обтяження рухомого майна.
Крім того, на підставі рішення ліквідаційної комісії N 2 від 10.06.2014р. акту приймання-передачі від 10.06.2014р. ОСОБА_4 в рахунок погашення пені на суму 100000 грн. за договором позики грошей від 30.09.2013р. передано 5 об'єктів автотранспорту за балансовою вартістю. Зазначені об'єкти рухомого майна не є предметом застави.
За рішенням ліквідкомісії N 4 від 10.06.2014р. по акту приймання-передачі від 10.06.2014р. ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості по договору позики передано 2 об'єкта автотранспорту за балансовою вартістю. Зазначені об'єкти рухомого майна не є предметом застави.
Із наданого суду інвентаризаційного опису майна боржника від 06.07.2014р. вбачається наявність лише двох одиниць автотранспорту на загальну суму 40000 грн. по даним бухгалтерського обліку.
Саме це майно боржником зазначено в переліку майна, що перебуває в заставі кредитора ОСОБА_4. (а.с.31,33 т.1).
Докази про наявність іншого мана на праві власності у боржника відсутні. Оцінка майна боржника, що ліквідується, останнім не проводилась.
Із наданого суду ліквідаційного балансу станом на 6.07.14р. вбачається наявність активів у боржника на суму 39.9 тис. грн.
Разом з тим, за даними УДАІ УМВС в Кіровоградській області від 22.07.2014р. за боржником зареєстровано 22 одиниці автотранспорту. Дані обліку за боржником сільгосптехніки та земельних ділянок відсутні. Повідомлення реєструючих органів від 15.07. та 31.07.2014р. про неможливість надання відповідної інформації не є доказом відсутності майна на праві власності у боржника.
Аналізуючи надані докази судом встановлено те, що ліквідаційна комісія 10.07.2014р., тобто після затвердження ліквідаційного балансу та прийняття загальними зборами учасників ТОВ рішення від 06.07.14р. про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, продовжувала проводити розрахунки з одним кредитором, а також те, що ліквідаційна комісія порушили порядок розрахунків з кредиторами, передбачений ст. 112 ЦК України, задовольняючи вимоги одного кредитора, як в частині основного зобов'язання, так і в частині пені.
Тим більше, що на задоволення вимог в частині пені кредитору передано рухоме майно - автотранспорт, яке не було включено до інвентаризаційного опису, не оцінено в установленому законом порядку та ним не забезпечені вимоги кредитора в частині спати пені за невиконання грошового зобов'язання за договором позики від 30.09.2013р..
Крім того, при відсутності правової підстави для нарахування грошових зобов'язань в вигляді процентів за користування чужими грошовими коштами, ліквідаційна комісія штучно збільшила кредиторські вимоги гр. ОСОБА_4 на суму 5292032 грн. 42 коп. в вигляді процентів за користування грошовими коштами.
Слід зазначити, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника у повному обсязі, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливе звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Проте до матеріалів заяви боржником не додано доказів здійснення оцінки вартості майна боржника.
Таким чином, ліквідатором не додано доказів того, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог закону.
Зазначене позбавляє суд можливості реально оцінити активи боржника та неможливість задовольнити вимоги кредиторів, визначених умовами ч. 3 ст. 10 Закону, відповідно до якої до складу вимог для порушення провадження у справі про банкрутство не включаються фінансові санкції.
Тобто, до заяви боржника не додано доказів дотримання вимог цивільного законодавства, зокрема ст. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України. Отже боржником не доведено обставин, за яких під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Відповідно до ч.7 ст. 16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, відсутня хоча б одна з підстав, передбачена ч. 3 ст. 10 цього Закону.
За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відмови в порушені провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос - 18".
Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України та ст. 7 Закону України " Про судовий збір" судовий збір в сумі 6090 грн. підлягає поверненню боржнику.
Керуючись ст. ст. 10, 16, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Альбатрос-18", м. Кіровоград у порушенні провадження у справі про банкрутство.
2. Ухвала суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
3. Примірник ухвали направити товариству з обмеженою відповідальністю "Альбатрос-18", 25006, м. Кіровоград вул. Дворцова, 24.
Суддя Л. В. Деревінська