Справа № 149/1850/14-ц
Провадження №2/149/662/14
Номер рядка звіту 26
"05" серпня 2014 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І.В.
за участі секретаря Янюк А.Й.
сторін:
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику заяву ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" про забезпечення позову, -
ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з заявою про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що позивачем подано позов до ОСОБА_1 про стягнення 21807,39 грн. боргу за кредитним договором та 243,60 грн. витрат по сплаті судового збору. З метою забезпечення позову позивач просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності де б воно не знаходилось та з чого не складалось.
В судовому засідання відповідач заперечував проти забезпечення позову.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи до забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Представник позивача у заяві про забезпечення позову не зазначає, яке саме майно є у власності відповідача і де воно знаходиться.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Тому позивач може звертатись із заявою про забезпечення позову лише в межах суми, яка на його думку підлягає стягненню з боржника.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Подана позивачем заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки не обґрунтовано необхідності в застосуванні даного виду забезпечення позову, не надано будь-яких доказів на визначення співмірності забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також, не додано копії даної заяви та не долучено документа, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 151-153, 210 ЦПК України, суд, -
Заяву ТзОВ « ОТП Факторинг Україна» про забезпечення цивільного позову ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - повернути заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Олійник І. В. ,