Провадження № 2/754/4489/14
Справа № 754/10621/14-ц
31.07.2014 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст. 119-121 ЦПК України по матеріалам позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що було у спільний сумісній власності колишнього подружжя та визнання цієї частки спадковим майном,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що було у спільний сумісній власності колишнього подружжя та визнання цієї частки спадковим майном.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2014 року, позовну заяву було залишено без руху, у зв»язку з тим, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачка не вказала з якого саме майна вона просить виділити частку.
У позовній заяві не вказано який саме розмір ОСОБА_1 просить виділити з спільної сумісної власності колишнього подружжя, а також яким чином.
Крім того, суд прийшов до висновку, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Таким чином, позивачці необхідно було визначити та вказати у позовній заяві ціну позову та згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатити судовий збір за реквізитами Деснянського районного суду м. Києва.
За таких обставин суд надав позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання позивачкою ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Вказану ухвалу ОСОБА_1 отримала 08.07.2014 року про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків позивачка ОСОБА_1 08.07.2014 року подала до суду заяву з додатками до неї, проте, вимоги ухвали повністю не виконала, недоліки вказані в ній в повному обсязі не виправила, а саме:
- позивачка не вказала в прохальній частині позовної заяви з якого саме майна вона просить виділити частку. Посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що вона не володіє інформацією про те, яке саме майно було у подружжя і є спільною сумісною власністю, суд до уваги не приймає, оскільки позовна заява обов»язково повинна містити зміст позовних вимог щодо конкретного предмету спору, який є відображенням прохальної частини позовної заяви та певною формою захисту, яку просить позивачка від суду.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що в письмових матеріалах справи є заява про забезпечення доказів, за допомогою якої і можна буде встановити майно, яке є спільною власністю подружжя. Однак, згідно ч.3 ст.133 ЦПК України за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази і до пред»явлення нею позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставною для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119- 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що було у спільний сумісній власності колишнього подружжя та визнання цієї частки спадковим майном - вважати неподаною та повернути позивачці.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п"яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: