Провадження № 1-в/537/963/2014
Справа № 537/3823/14-к
05.08.2014 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , представника органу опіки та піклування - ОСОБА_5 , представника Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру - ОСОБА_6 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці подання лікаря психіатра Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
14.07.2014 року до суду звернувся лікар психіатр Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 з поданням про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_8 ..
Своє подання лікар психіатр ОСОБА_7 мотивував тим, що ОСОБА_8 психічно хворіє з 1988 року з діагнозом: психічний (шизофреноподібний) розлад органічного походження внаслідок перенесеної ЗЧМТ (1987 р.) з параноїчною поведінкою, стан ремісії, ускладнений епізодичним вживанням алкоголю. Багаторазово лікувався в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері та Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім..О.Ф.Мальцева. Останнє лікуванні в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері та Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім..О.Ф.Мальцева з 27.04.2014 року по 09.07.2014 року. В період загострення хвороби хворий буває агресивний до оточуючих, нерегулярно приймає підтримуючу терапію, під час загострення хвороби відмовляється від прийому препаратів. Схильний до вчинення асоціальних вчинків, алкооголізується. Надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_8 вперше призначалось рішенням суду від 22.02.2003 року. Останнє рішення суду про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку приймалося 26.11.2013 року.
В теперішній час у разі не продовження ОСОБА_8 надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, психічний стан хворого може погіршитись, що завдасть значної шкоди його здоров'ю та може негативно вплинути на оточуючих. Тому, лікар психіатр прохає суд продовжити надання ОСОБА_8 амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
У судовому засіданні представник Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру - лікар психіатр ОСОБА_6 підтримала подання, просила його задовольнити та додала, що надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_8 потребує і по тій причині, що самостійно він не бажає проходити лікування у лікаря психіатра, оскільки не розуміє необхідності у такому лікуванні..
Прокурор, захисник, представник органу опіки та піклування, вважають, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, приходить до наступних висновків.
Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 22.02.2003 року за результатами розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_8 , у зв'язку зі скоєнням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у відповідності до ст..94 КК України та ст..ст.419-421 КПК України (в редакції 1961 року) застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, у зв'язку з вчиненням злочину у стані неосудності, оскільки у ОСОБА_8 виявлені ознаки наслідків перенесеної черепно-мозкової травмі з помірно вираженим інтелектуально-мнестичними змінами особистості, що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
18.11.2013 року ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука, за поданням лікаря-психіатра Кременчуцької обласного психоневрологічного диспансеру, відносно ОСОБА_8 продовжено застосування примусових заходи медичного характеру, у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку терміном на 6 місяців.
Згідно висновку комісії лікарів Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру №62/1 від 11.07.2014 року встановлено, що ОСОБА_8 страждає психічним захворюванням у формі: психічного (шизофреноподібного) розладу органічного походження внаслідок перенесеної ЗЧМТ (1987 р.) з параноїдний синдром з психопатоподібною поведінкою, стан ремісії, ускладнений епізодичним вживанням алкоголю, внаслідок чого перебуває на диспансерному обліку з 1988 року. За станом здоров'я являється інвалідом 3 групи. Багаторазово лікувався в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері та Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім..О.Ф.Мальцева. Останнє лікуванні в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері та Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім..О.Ф.Мальцева з 27.04.2014 року по 09.07.2014 року. В психічному статусі домінують: галюцинарно-параноїдні, афективні розлади, агресивна поведінка до оточуючих, схильність до протиправних дій, що може кваліфікуватись, як тяжкий психічний розлад, внаслідок чого хворий ОСОБА_8 може вчиняти та виявляти реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих. Таким чином, комісія лікарів прийшла до висновку, що ОСОБА_8 потребує продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
У відповідності до стаття 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Статтею 95 КК України передбачено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців. У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Враховуючи, що подання лікаря психіатра Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 відповідає вимогам діючого законодавства і підстави для продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_8 , підтверджено висновком ЛКК №62/1 від 11.07.2014 року, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання.
На підставі викладеного, керуючись ст.512, 514 КПК України, ст..95 КК України, -
Подання лікаря психіатра Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги - задовольнити.
Продовжити на 6 (шість) місяців застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ..
Копію ухвали направити до Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення, через Крюківський районний суду м.Кременчука.
Суддя: ОСОБА_1