31 липня 2014 року Справа № 9104/80412/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року по справі за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
07 липня 2011 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просив стягнути з відповідача допомогу по безробіттю на суму 3015,03грн. (три тисячі п'ятнадцять гривень 03 коп.).
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 27 жовтня 2010 року ОСОБА_2 отримала статус безробітного. В результаті опрацювання даних Державної податкової інспекції України про доходи осіб, з'ясувалось, що перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, відповідач по справі одержувала допомогу по безробіттю і одночасно працювала у Тернопільській торгово-промисловій палаті.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 3015,03грн. допомоги по безробіттю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що дана постанова була прийнята із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини, що мають істотне значення для справи з'ясовані судом неповно, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Також, апелянт по справі зазначила, що всупереч вимогам ст.71 КАС України, позивачем належним чином не було доведено факт зайнятості ОСОБА_2 у Тернопільській торгово-промисловій палаті, більше того - не доведено факт отримання нею доходу.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 27 жовтня 2010 року ОСОБА_2 було надано статус безробітної, а також виплачено як безробітній допомогу з 27 жовтня 2010 року по 24 квітня 2011 року в розмірі 3015,03грн.
Згідно із Актом №9 від 10 червня 2011 року про розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», було встановлено, що відповідач по справі працювала згідно договору підряду з 29 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року і з 07 жовтня 2010 року по 27 жовтня 2010 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» - безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи.
Відповідно до п 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Згідно із ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особи зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи адміністративний позов, так як відповідач по справі, в порушення Закону України «Про зайнятість населення», під час перебування на обліку у позивача по справі в статусі безробітної, виконувала умови договору підряду, укладеного з Тернопільською торгово-промисловою палатою, що підтверджується разовими договорами-нарядами №П-822 від 26 жовтня 2010 року (термін виконання з 26.10.2010р. по 27.10.2010р.) і №П-828 від 27 жовтня 2010 року (термін виконання з 27.10.2010р. по 27.10.2010р.), за що їй було нараховано гонорар по 19грн. за кожним із них, в сумі 38грн. (а.с. 11-12).
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року по справі № 2-а/1970/1987/11 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.Я. Качмар
Суддя А.Р. Курилець