Справа № 736/467/14
Номер провадження 3/736/173/14
10 квітня 2014 року м. Корюківка
Суддя Корюківського районного суду Чернігівської області - Корх О.І.,
при секретарі - Александровій Н.Л.
розглянувши матеріали, що надійшли від територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1, директор ТОВ «СІВЕР-ТРАНС», раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ч.1 ст.41 КУпАП,-
27 березня 2014 року при перевірці ТОВ «СІВЕР-ТРАНС» було встановлено, що директор ТОВ «СІВЕР-ТРАНС» ОСОБА_1 порушила вимоги трудового законодавства, а саме: порушено вимоги ст. 29 ч.2 КЗпП України - власник або уповноважений ним орган до початку роботи зобов'язаний ознайомити працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Всупереч вимогам ч.2 ст. 29 КЗпП України - працівники з колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку під підпис не ознайомлені, що є порушенням ст. 29 КЗпП України; порушено вимоги п. 2.1 глави 2 Інструкції №58 - трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською та російською мовами. Всупереч вимогам п. 2.1 глави 2 Інструкції №58 працівнику запис про прийняття на роботу здійснений тільки українською мовою; порушено вимоги п. 2.5 глави 2 Інструкції №58 - із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення, працівники ознайомлені під розписку в особовій картці. На момент перевірки водії автотранспортних засобів в особових картках працівників із записами про призначення під підпис не ознайомлені; порушено вимоги ст. 75 КЗпП України - тривалість щорічної основної відпустки становить не менше як 24 календарні дні, але відповідно до ст. 12 ЗУ №504 «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Проте, працівнику, при загальній тривалості щорічної відпустки 24 кал. дні, згідно розрахунку періоду підпускних за період з 10.06.2012 року по 09.06.2013 року щорічна відпустка надавалася частинами, а саме тривалістю 11 календарних днів у березні 2013 року та тривалістю 13 днів у серпні 2013 року; порушено вимоги ст. 79 ч.4 КЗпП України - черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджений власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Наданий для перевірки графік надання щорічних відпусток погоджений з профспілковим працівником. Але у 2014 році мають місце випадки недотримання черговості надання щорічних відпусток, передбачених графіком, а саме: директор ОСОБА_1 у лютому 2014 року у відпустці не перебувала, що суперечить графіку надання відпусток на 2014 рік; порушено вимоги ч.1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 24 ЗУ №108 «Про оплату праці» - заробітна плата виплачується з порушенням строків виплати. Відповідно до відомостей на виплату грошей фактична виплата зарплати працівникам була здійснена за половину лютого 2014 року в сумі 8810,16 грн. - 21.02.2014 року, остаточний розрахунок у сумі 3622,94 грн. - 13.03.2014 року замість 06.03.2014 року; заробітна плата за І половину березня 2014 року нарахована в сумі 11777,21 грн. та виплачена частково в сумі 4867,14 грн. - 13.03.2014 року та 21.03.2014 року в сумі 2122,67 грн. На момент перевірки сума невиплаченої заробітної плати за І половину березня становить 4787,40 грн.; порушено вимоги ст. 96 КЗпП України та ч.3 ст. 6 ЗУ №108 «Про оплату праці» - відповідно до наданого для перевірки штатного розпису, який введений в дію 01.12.2013 року та запису в трудовій книжці слюсаря з ремонту автомобілів кваліфікаційний розряд не присвоєний відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик працівників Випуск 69 «Автомобільний транспорт». Розмір оплати праці водіїв автотранспортних засобів, слюсаря з ремонту автомобілів, бухгалтера визначено в розрахунку мінімального рівня заробітної плати. Згідно ст. 96 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, а посади водіїв автотранспортних засобів, слюсаря з ремонту автомобілів, бухгалтера потребують кваліфікованих знань; порушено вимоги ст. 115 ч.4 КЗпП України та ст. 21 ЗУ №504 «Про відпустки» - заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так водій автотранспортних засобів, який перебував у відпустці з 21.08.2013 року згідно наказу №7 від 20.08.2013 року, заробітну плату за весь час щорічної відпустки в сумі 1450,00 грн. отримав 22.08.2013 року, замість 18.08.2013 року, а іншому водію, який перебував у частині основної відпустки тривалістю 12 календарних днів з 05.08.2013 року, згідно наказу №91/1 від 05.08.2013 року, отримав відпускні в сумі 1000,00 грн. 22.08.2013 року; порушено вимоги ст. 79 ч.8 та ст. 80 ч.3 КЗпП України - відкликання з щорічної відпустки здійснюється за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення її наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства. Всупереч вимогам ч.8 ст. 79 КЗпП України водія автотранспортних засобів згідно наказу №14 від 04.02.2014 року було відізвано з відпустки в зв'язку з виробничою необхідністю, що не передбачено законодавством та без його письмової згоди. При цьому не відгуляну відпустку тривалістю 12 кал. днів власник переносить на інший період, що суперечить вимогам ч.3 ст. 80 КЗпП України, відповідно до якої щорічна відпустка за ініціативою власника, як виняток, погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що вона з протоколом згодна, не заперечує проти накладення на неї стягнення у вигляді штрафу.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу № 25-12-029/310 від 27.03.2014 року, актом перевірки № 25-12-029/0321 від 27.03.2014 року, копією графіка надання щорічних відпусток у 2014 році, копією штатного розпису від 01.12.2013 року, копією трудової книжки ОСОБА_2 (витяг), копією особової картки форми П-2 ОСОБА_3, копією особової картки форми П-2 ОСОБА_4, копією розрахунку періоду відпускних, копією відомості на виплату грошей №30 від 21.02.2014 року, копією відомості на виплату грошей №31 від 13.03.2014 року, копією відомості на виплату грошей №32 від 21.03.2014 року, копією розрахунку заробітної плати за березень 2014 року, копією наказу №97 від 20.07.2013 року, копією наказу №91/1 від 05.08.2013 року, копією відомості на виплату грошей №17 від 22.08.2013 року, копією наказу №14 від 04.02.2014 року.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про можливість накладення стягнення в межах санкції статті у виді штрафу на користь держави.
Також з правопорушниці слід стягнути на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі - 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Керуючись ст.ст.284 ч.1 п.3, ч.1 ст.41 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі - 510 (п'ятсот десять) гривень, який підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі - 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у вказаній ч.1 ст.41 КупАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О. І. Корх