21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
22 січня 2007 р. Справа № 12/6-07
за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів(21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 135А)
до: Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства ім. "1-травня" (Вінницька обл., Літинський р-н, с. Осолинка, код ЄДРПОУ 03377917)
про стягнення 6247,06 грн
Суддя Кожухар М.С.
Секретар судового засідання Геєчко Т.А.
Представники :
позивача : Балтянський В.С.- за дорученням
відповідача : не з"явився
Заявлено позов про стягнення 6247,06 грн. штрафних санкцій за нестворення двох робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався. Про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином повісткою суду про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 16.01.2007р. за № 203291.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі - Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів (п. 5. Положення).
Згідно з формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість інвалідів», що була затверджена наказом Держкомстату України від 10.01.2002 р. № 49 та діюча зараз, затверджена наказом Міністерства Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 338 (далі - Форма), підприємства, організації, установи незалежно від форми власності та господарювання не пізніше 1 лютого після звітного періоду подають до регіонального відділення Фонду соціального захисту інвалідів України звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Статтею 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» працевлаштування інвалідів покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно звіту відповідача про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів у 2005 році на підприємстві працювала 51 особа, норматив робочих місць для інвалідів, відповідно, становив 2 робочих місця.
З червня по грудень 2005 р. підприємство інформувало Літинський районний центр зайнятості про вакантне місце для працевлаштування інваліда (оператор комп"юторного набору, кількість вільних робочих місць, вакантних посад - 1) шляхом направлення звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках (Форма № 3-ПН), копії яких додано до позовної заяви.
Разом з тим, інваліди для працевлаштування на підприємство не направлялись.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій за нестворення 1-го робочого місця для інваліда в сумі 3123,53 грн. відсутні.
Разом з тим відповідач на вимогу суду не надав доказів вчинення покладених на нього дій щодо створення ще одного робочого місця для інвалідів, його атестації та подання даних про це відповідним органам працевлаштування і соціального захисту інвалідів, як того вимагає законодавство. За таких обставин вина за нестворення 1 робочого місця для інвалідів покладається на нього.
Згідно поданого відповідачем до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, у 2005 році в господарстві працювала 51 особа.
Виходячи з вищенаведеного, відповідач мав створити 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Створено одне таке місце.
Середньорічня заробітна плата в товаристві у 2005 році становила 3123,53 грн.
Передбачені ст. 20 Закону штрафні санкції для відповідача відповідно складають 3123,53 грн. за нестворення одного робочого місця для інвалідів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 3123,53 грн.
Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,
Позов задоволити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства ім. "1-травня" (Вінницька обл., Літинський р-н, с. Осолинка, код ЄДРПОУ 03377917, р/р 260096016 ВОД АППБ "Аваль", МФО 302247) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 135А, код ЄДРПОУ 21727686, Держбюджет м. Вінниці р/р 31217230600002 в УДК у Вінницькій обл., МФО 802015) - 3123,53 грн. штрафних санкцій за нестворення одного робочого місця для інвалідів.
В задоволенні 3123,53 грн. штрафних санкцій за нестворення одного робочого місця для інвалідів відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст постанови складено 29.01.07р.