Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
Іменем України
11.12.2006
Справа №2-29/14624-2006А
За позовом - Відкритого акціонерного товариства «Запсибэлектросетьстрой», м.Сургут, Російська Федерація.
До відповідача - Ленінської районної ради, смт.Леніне.
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -
1. Дочірнє підприємство «Строітель» ВАТ «Запсибэлектросетьстрой», Ленінський район;
2. Фонд майна АРК, м.Сімферополь.
Про визнання нечинним рішення.
Суддя Башилашвілі О.І.
Секретар судового засідання Готовкіна Т.С.
Від позивача - Денисова Т.О. - представник по дов-ті.
Від відповідача - не з'явився.
За участю третіх осіб:
1. не з'явився;
2. Архіпова Л.Г. - представник, довіреність від 26.06.06р. №01/1842.
Сутність спору: ВАТ «Запсибэлектросетьстрой» звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача - Ленінської районної ради про визнання недійсним рішення 8 сесії 24-го скликання Ленінської районної ради АР Крим від 08.08.2003р. «Про прийняття у загальну власність територіальних громад Ленінського району цілісного майнового комплексу б/в «Строітель».
Ухвалою ГС АРК від 23.10.2006р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Дочірнє підприємство «Строітель» ВАТ «Запсибэлектросетьстрой» та Фонд майна АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення не відповідає ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 57 Закону України «Про власність».
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до адміністративного суду.
Третя особа - Дочірнє підприємство «Строітель» ВАТ «Запсибэлектросетьстрой» у письмових поясненнях просить суд позовні вимоги задовольнити, а також розглянути справу без участі його представника.
Третя особа - Фонд майна АР Крим письмових пояснень на позовну заяву суду не надала.
З'ясувавши можливість врегулювання спору до судового розгляду, суд встановив, що сторони не згодні врегулювати спір до судового розгляду, у зв'язку з чим суд закінчив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду справи.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, після закінчення яких суд віддалявся для ухвалення рішення по даної справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд -
08.08.2003р. на 8-ій сесії 24-го скликання Ленінською районною радою прийнято рішення про прийняття в загальну власність територіальних громад Ленінського району в особі Ленінської районної ради цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Строітель».
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, наполягає на застосуванні річного строку позовної давності.
Позивач у позовній заяві стверджує, що він дізнався про існування спірного рішення при укладенні договору купівлі-продажу бази відпочинку «Строитель» між представництвом Фонду майна АР Крим в Ленінському районі та ДП «Строітель» ВАТ «Запсибэлектросетьстрой» 23.04.2004р.
Зі штемпелю на позовні заяві вбачається, що вона надійшла до суду 22.08.2006р. тобто після спливу строку позовної давності встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
Суд не приймає посилання позивача на положення п. 4 ч.1 ст. 268 ЦК України, у зв'язку з наступним.
Так п.4 ч. 1 ст. 268 ЦК України передбачає, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач не довів суду, що саме він є власником майна яке зазначено у спірному рішенні, а також не надав доказів того, що він є особою право власності або інше речове право якої порушив відповідач, у зв'язку з чим на думку суду у позивача відсутні підстави посилатися на п.4 ч. 1 ст. 268 ЦК України.
Позивач не звертався до суду із клопотання про відновлення строку передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України.
Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Керуючись статтями 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.