Справа № 639/9052/13-ц
2/639/63/14
28 липня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Срокіної І.І.,
за участю секретаря - Макушенко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа п,ята Харківська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкувазння,-
У жовтні 2013 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_3, на 36/ 100 частин будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з належною частиною надвірних споруд, що належали померлому на підставі договору купівлі-продажу та автомобіль марки ВАЗ 2102, д.н. НОМЕР_1, що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер її син - ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із 36 /100 частин будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з належною частиною надвірних споруд, що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу та автомобіля марки ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_1, що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Спадкоємцями першої черги після смерті сина стали вона та його дружина - ОСОБА_2, батько ОСОБА_3- ОСОБА_4 помер у 1989 р.
Вважає, що відповідачем не надавалася жодна допомога її сину, тому вона повинна бути усунута від спадкування.
12.11.2011 р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і відповідач переїхала до його будинку , який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Разом вони прожили не довго, з січня 2012 р. між ними почали виникати постійні сварки. Відповідач постійно принижувала сина та говорила, що він не може належним чином її забезпечувати. Вона не піклувалася про створення нормальних сімейних стосунків, не відчувала жодної поваги до сина.
Під час їхнього спільного проживання, ОСОБА_3 відчував від відповідача постійні докори та приниження, які завдавали йому значного емоційного стресу. Гучні сварки та емоційна напруга призвели до того, що слабке самопочуття сина ще більше погіршилося. Він був інвалідом 3 групи, страждав на серцеві захворювання, мав проблеми з опорно-руховим апаратом.
Фактично шлюбні стосунки вони припинили у лютому 2012 р. З цього є часу відповідач почала проживати окремо, у своїй квартирі. ОСОБА_3 проживав один в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
22.05.2012 р. ОСОБА_3, написав заяву до органів РАГС про розірвання шлюбу, проте шлюб так і не було розірвано.
В січні 2013 року самопочуття сина різко погіршилося, внаслідок чого він потрапив до Харківської міської багатопрофільної лікарні № 17.
Під час перебування в лікарні ОСОБА_3, вона з донькою постійно його відвідували, для цього вони були змушені відлучатися з роботи,готували йому їжу, купували ліки, доглядали за ним. На лікування та придбання продуктів витрачали свої кошти, адже пенсії ОСОБА_3 зовсім не вистачало.
Про хворобу сина сповістила відповідача, яка жодного разу його не навідувала. Через тяжку хворобу син потребував постійного догляду та піклування. Жодної допомоги відповідач йому не надавала, власних коштів на лікування не вистачало. Всі тяготи по догляду за сином вони з донькою взяли на себе.
У лютому ОСОБА_3 виписали з лікарні додому. Він знаходився у вкрай важкому стані, йому постійно необхідна була допомога та піклування. Він не міг спокійно ходити, сидіти, спати, його мучили жахливі серцеві болі, через хворобу він став нервовим та роздратованим, його стан був вкрай важким. Весь цей час вона з донькою перебували разом з ним, допомагали йому, доглядали, витрачали власні кошти на лікування та їжу. Вони залишилися разом з ним а ніч, адже боялися, що йому стане гірше і ніхто не зможе йому допомогти. Постійно викликали швидку допомогу, вночі ходили за ліками до аптеки. Останнім часом ОСОБА_3, взагалі не міг себе обслуговувати, не вставав з ліжка, майже нічого не їв.
Відповідач, знаючи про той тяжкий стан, в якому перебував ОСОБА_3, жодного разу не навідала його, вона не надавала жодної допомоги ані моральної ані матеріальної, не підтримувала його, не хвилювалася про стан його здоров'я та самопочуття.
ОСОБА_3 розумів, що відповідачу в такому стані не потрібний, вона жодного разу його не навідала та не буде за ним доглядати. Це розуміння завдали йому сильних душевних страждань, на кілька днів він відмовився від їж, взагалі втратив сон, його самопочуття суттєво погіршилося, а через тиждень через хворобу та сильну слабкість він помер.
Позивач одразу після смерті сина в присутності сусідів повідомила про це відповідачу, та запропонувала приймати участь в організації похорону сина. Відповідач відмовилася, участі в похороні не приймала, матеріальної допомоги не надавала, вона не була присутня на похороні. Позивач зі своєю донькою самостійно провели похорон ОСОБА_3 та несли всі витрати на його поховання.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, надали пояснення аналогічні вищевикладеним.
Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився надав, заяву про розгляд справи за його відсутності, просив прийняти рішення на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його смерть ( а.с.10).
Спадкоємцями першої черги після його смерті є його мати( позивач) та дружина - ОСОБА_2,
Звертаючись до суду із вимогами, про усунення відповідача від спадкування, позивачем не надано належних та допустимих доказів , відповідно до вимог ст..58,59 ЦПК України, що відповідач ухилялася від надання допомоги спадкодавцю. Жодний із свідків позивача ,які допитані судом (ОСОБА_5, ОСОБА_6) не підтвердив у суді цієї обставини, їх пояснення стосувалися лише подружніх стосунків і взаємин відповідача та ОСОБА_3 Їх пояснення не дають суду підстав вважати, що спадкодавець перебував у безпорадному стані, або мав тяжке захворювання і потребував допомоги відповідача.
Так, відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані і потребував допомоги відповідача.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умов свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Даних щодо безпорадного стану спадкодавця суду, в супереч вимогам ст.. 11,60 ЦПК України, позивачем не надано. Як не надано суду і жодних доказів, які б підтвердили стан здоров,я спадкодавця, причини його смерті та довідки із лікарні про стан його здоров,я і захворювання.
В той же час, відповідно до ст.1224 ЦК України спадкоємця може бути усунено від права на спадкування лише при одночасному настанні таких обставин як безпорадність стану спадкодавця, його потреби в отриманні допомоги від спадкоємця за умови надання такої допомоги іншими спадкоємцями та ухилення спадкоємця від надання допомоги при доведенні цих фактів у їх сукупності.
Усе вищевикладене дає суду підстави для відмови у задоволенні позову.
Питання про судові витрати вирішено відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України.
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 3-я особа п,ята Харківська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий ,суддя І.І.Срокіна