Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
21.11.2006
Справа №2-7/12280-2006
За позовом Заступника прокурора м. Києва, м. Київ, в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, м. Київ
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», м. Феодосія
Треті особи - 1) Міністерство фінансів України, м. Київ; 2) Державне казначейство України, м. Київ
Про стягнення 2614388,43 грн.
Суддя Дворний І. І.
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Облетова Г. В., предст., дов. №170/6 від 17.04.2006 р.
Від третіх осіб - 1) не з'явився; 2) не з'явився
Від прокуратури - Домнікова Я. І.
Суть справи: Заступник прокурора м. Києва звернувся в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», треті особі: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, про стягнення 2614388,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати №162 від 28.10.2004 р. на суму 2370252,42 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 244136,01 грн.
28.08.2006 р. до ГС АР Крим від Державного казначейства України надійшли письмові пояснення з проханням задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.
11.09.2006 р. до ГС АР Крим від Міністерства фінансів України надійшли письмові по справі з проханням задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.
Відповідач відзив на позов не надав, однак у судовому засіданні представив суду клопотання, в якому просить суд відкласти слухання справи до закінчення роботи міжвідомчої робочої групи по визначенню шляхів погашення і реструктуризації кредиторської заборгованості. Вказане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки вищенаведена обставина не є підставою для відкладення слухання справи, вичерпний перелік яких встановлений ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Так, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи дозволяють вирішити справу по суті та не потребують витребування додаткових доказів.
Крім того, відповідач надав суду клопотання з проханням надати відстрочку виконання рішення згідно доданого графіку. Вказане клопотання прийнято судом до розгляду.
Слухання справи відкладалось у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, суд
Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», Постанови Кабінету Міністрів України №1111 від 25.08.2004 р. «Про затвердження Порядку спрямування надходжень від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 26 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік" та Наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України №231/576 від 20.09.2004 р. «Про затвердження Порядку перерахування та використання коштів державного бюджету від приватизації державного майна, що надходять понад обсяги, визначені статтею 20 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік», на погашення заборгованості із заробітної плати на умовах безвідсоткових бюджетних позичок підприємствам державної форми власності» 28.10.2004 р. між Міністерством праці та соціальної політики України (Позикодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (Позичальник) був укладений договір №162 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати.
Згідно з п. 1.1 вказаного договору Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику безвідсоткову цільову бюджетну позику, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений даним Договором строк.
Як встановлено п. 2.1 Договору, метою надання позики Позичальнику є виплата заборгованості із заробітної плати, що утворилася станом на 1.01.2004 р. та не погашена на момент введення в дію Закону України від 17.06.2004 р. №1801-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» працівникам Позичальника за списком згідно Додатку 1, що є невід'ємною частиною до Даного Договору.
Відповідно Додатку 1 до Даного Договору сума позики становить 5400000,00 грн. (п. 3 Договору).
П. 5.1 Договору передбачено, що строк надання позики Позичальнику становить 3 роки, з моменту переказу грошей Позикодавцем на рахунок Позичальника, відкритий в органі Державного казначейства за місцем розташування останнього. Позичальник зобов'язується повернути суму позики у строк, вказаний в п. 5.1 даного Договору (п.6.1 Договору). Причому повернення позички повинно здійснюватись щомісячно, починаючи з 1 січня 2005 року, рівними частками, згідно графіку її повернення, викладеному у Додатку 2, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 6.2 Договору).
П. 7 визначено, що Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання.
Відповідно до умов Договору позивачем платіжним дорученням №24 від 28.20.2004 р. була перерахована на рахунок ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» безвідсоткова цільова бюджетна позика у розмірі 5400000,00 грн. (а. с. 12).
06.12.2004 р. між Міністерством праці та соціальної політики України та ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» була укладена додаткова угода до Договору №162, відповідно якої Позичальник, у зв'язку з неможливістю використання частини наданої безвідсоткової позики, повертає Позикодавцю частину позики в розмірі 659494,97 грн. Вказаною угодою був затверджений новий графік погашення позики.
Отже, після підписання вказаної угоди, загальна сума безвідсоткової позики, що підлягає поверненню Позичальнику, складає 4740505,03 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не опускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідач не представив суду доказів повернення наданої йому за договором позики, у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором №162 від 28.10.2004 р. по поверненню безвідсоткової позики, яка станом на 01.07.2006 р. складає 2370252,42 грн., через що вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню.
Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 9.3 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного повернення коштів Позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмір 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше річної облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що пеня у розмірі 244136,01 грн., згідно доданого до позовної заява розрахунку, обчислена позивачем правомірно та не перевищує річної облікової ставки НБУ, а тому вимоги Міністерством праці та соціальної політики України щодо її стягнення з ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» також підлягають задоволенню.
Ст. 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. В представленому суду клопотанню про надання розстрочки виконання рішення відповідач мотивує своє прохання тяжким фінансовим становищем підприємства, накладеним арештом на розрахункові рахунки тощо. Крім того, в клопотанні зазначено на створення міжвідомчої робочої групи по визначенню шляхів погашення і реструктуризації кредиторської заборгованості ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море». В обґрунтування своїх тверджень позивачем було надано суду Окреме доручення Кабінету Міністрів України від 26.10.2006 р., п. 11 якого Мінпромполітики, Мінекономіки, Мінфін, Мін'юст та ДПА було зобов'язано з метою визначення шляхів погашення та реструктуризації кредиторської заборгованості ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» утворити міжвідомчу робочу групу та забезпечити її роботу. Розглянувши матеріали справи, враховуючи суму зобовязання, суд вважає наведені в клопотанні обставини обгрунтованими та достатніми для його задоволення, та вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу та пені згідно доданого до клопотання графіку.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1 код ЗКПО 14309008) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЗКПО 00013669) заборгованість по безвідсотковій цільовій бюджетній позиці у розмірі 2370252,42 грн. та 244136,01 грн. пені.
Надати розстрочку виконання рішення строком на двадцять п'ять місяців із щомісячною сплатою: грудень 2006 р. - 20000,00 грн., січень 2007 р. - 20000,00 грн., лютий 2007 р. - 50000,00 грн., березень 2007 р. - 50000,00 грн., квітень 2007 р. - 50000,00 грн., травень 2007 р. - 100000,00 грн., червень 2007 р. - 100000,00 грн., липень 2007 р. - 100000,00 грн., серпень 2007 р. - 100000,00 грн., вересень 2007 р. - 100000,00 грн., жовтень 2007 р. - 100000,11 грн., листопад 2007 р. - 100000,00 грн., грудень 2007 р. - 100000,00 грн., січень 2008 р. - 100000,00 грн., лютий 2008 р. - 100000,00 грн., березень 2008 р. - 100000,00 грн., квітень 2008 р. - 150000,00 грн., травень 2008 р. - 150000,00 грн., червень 2008 р. - 150000,00 грн., липень 2008 р. - 150000,00 грн., серпень 2008 р. - 150000,00 грн., березень 2008 р. - 150000,00 грн., жовтень 2008 р. - 150000,00 грн., листопад 2008 р. - 150000,00 грн., грудень 2008 р. - 124388,43 грн.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантників, 1 код ЗКПО 14309008) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЗКПО 00013669) 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.