Справа № 502/1091/14-а
31 липня 2014 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого: судді Тюміна О.Г. , при секретарі Кітреску О.М.,
за участю: представника позивача : ОСОБА_1, представника відповідача - Дімова Д.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія справу в порядку адміністративного судочинства за адміністративним позовом
ОСОБА_3 до
Управління ветеринарної медицини в Кілійському районі
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,
29 квітня 2014 року позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з адміністративним позовом про скасування постанови головного державного інспектора ветеринарної медицини Кілійського району Дімова Д.Н. про притягнення його до адміністративної відповідальності, а саме Постанови № 14/303 від 22 квітня 2014 року , якою його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.107 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 306,00 грн.
Підтримуючи позов, представник позивача , зазначає що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним з наступних підстав :
- ніякої перевірки діяльності ТОВ «Південна Бессарабія» управлінням ветеринарної медицини не проводилась,
- 22 квітня 2014 року в службовому кабінеті головного державного інспектора ветеринарної медицини в Кілійському районі позивачу було вручено припис, протокол про адміністративне правопорушення , а також постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності , при цьому йому не було надано можливості надати свої пояснення , заперечення з приводу висунутого обвинувачення , постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена без розгляду справи оскільки була вручена позивачу одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення , чим було грубо порушено його право на захист.
- кваліфікацію дій позивача вважають невірною, оскільки порушенням вимог п. 8 ст. 34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» є реалізація продукції тваринного походження, яка виловлена без державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду , а не сам по собі вилов риби без ветеринарно - санітарного контролю. Докази здійснення позивачем реалізації риби, яка виловлена без ветеринарно - санітарного контролю в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Представник відповідача з позовом не згоден в повному обсязі та пояснює, що 10 березня 2014 року він отримав від офіційного ветеринарного лікаря , яка обслуговувала рибодобувні підприємства, докладну про те, що рибодобувні підприємства здійснили вилов риби в більших обсягах , ніж було проведено ветеринарно-санітарного огляду виловленої риби , в тому числі ТОВ «Південна Бессарабія» - в кількості 1679 кг.
Порівнявши дані офіційного ветеринарного лікаря про кількість риби , виловленої ТОВ «Південна Бессарабія» з даними територіального відділу рибоохорони про вилов риби цим товариством, була встановлена різниця в розмірі 1679 кг. , тобто це була риба , виловлена без ветеринарного -санітарного контролю. В зв'язку з цим , листом від 16.04.2014 року ОСОБА_3 було запрошено до управління ветеринарного медицини в Кілійському районі, куди він прибув у призначений час 22 квітня 2014 року. Оскільки ОСОБА_3 відмовився будь - що пояснювати , ним був складений протокол про порушення ОСОБА_3 вимог п/п 1 п.6 ст. 20 , п.8 ст. 34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» , що полягало в проведенні вилову водних живих ресурсів в кількості 1679 кг. без державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду , що є правопорушенням , передбаченим ст. 107 КУпАП. Після складення протоколу він одразу виніс постанову про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 107 КУпАП.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні достовірно встановлено наступні обставини справи :
22 квітня 2014 року головним державним інспектором ветеринарної медицини Кілійського району Дімовим Д.Н. у приміщенні Управління ветеринарної медицини в Кілійському району складено протокол про адміністративне правопорушення № 000014 від 22.08.2014 року , згідно якого ОСОБА_3 , працюючий директором ТОВ «Південна Бессарабія», в березні 2014 року здійснив вилов водних біоресурсів в кількості 1679 кг. без державного ветеринарного санітарного контролю та нагляду, що є порушенням вимог п.п.1, 6 ст. 20 а також п.8 ст. 34 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» відповідальність за що передбачена ст. 107 КУпАП.
В протоколі є запис про повідомлення ОСОБА_3 про те , що розгляд справи відбудеться у приміщенні Управління ветеринарної медицини в Кілійському районі о 10 год. 00 хв. 22 квітня 2014 року.
На протоколі є підписи про отримання копії протоколу , повідомлення про час розгляду справи, про бажання надати пояснення в суді. .
22 квітня 2014 року головним державним інспектором ветеринарної медицини Кілійського району Одеської області Дімовим Д.Н. у приміщенні Управління ветеринарної медицини в Кілійському районі винесено постанову № 14 / 303 від 22.04.2014року , якою ОСОБА_3 , працюючого директором ТОВ «Південна Бессарабія» , визнано винним в тому, що він в березні 2014 року проводив вилов водних біоресурсів в кількості 1679 кг. без державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду, чим порушено вимоги п/п.1 п. 6 ст. 20 , п.8 ст. 34 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» , що є адміністративним правопорушенням , передбаченим ст. 107 КУАП , за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 306,00 грн.
Сторонами не заперечуються відомості про загальну кількість виловленої ТОВ «Південна Бессарабія» риби та відомості про кількість виловленої риби , яка пройшла ветеринарно-санітарний контроль.
Доказів реалізації товариством риби , виловленої без державного ветеринарно-санітарного контролю, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає, суду не надано.
Статтею 107 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину тварин , інших ветеринарно - санітарних вимог, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину» , іншими актами законодавства , а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями.
Згідно п. 1 п. 6 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів , повинні виконувати вимоги цього Закону.
Згідно п.8 ст. 34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» власники потужностей (об'єктів ) мають право реалізовувати лише ту продукцію тваринного походження , що вироблена під державним ветеринарно - санітарним контролем та наглядом ( у межах компетенції) та дозволена для реалізації або зберігання з оформленням за необхідності відповідних ветеринарних документів, що засвідчують її безпеку..
Таким чином, порушенням вимог п. 8 ст. 34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» , відповідальність за яке передбачена ст. 107 КУпАП , є реалізація продукції , яка вироблена/виловлена без державного ветеринарно - санітарного контролю. Відповідно само по собі виробництво/вилов риби без такого контролю не є порушенням п. 8 ст. 34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»,
Оскільки в постанові про накладення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 висуното обвинувачення в порушенні п. 8 ст. 34 зазначеного Закону , яке полягає в здійсненні вилову водних живих ресурсів без ветеринарно санітарного контролю , а не в реалізації такої продукції , суд вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 107 КУпАП.
Згідно ст. 247 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин : відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, як вбачається з Протоколу та Постанови про накладення адміністративного стягнення , вони складені протягом обмеженого часу - в один день 22 квітня 2014 року , причому в цей день його було запрошено до Управління ветмедицини в Кілійському районі для надання пояснень щодо його звіту до тервідділу рибоохорони про обсяг вилову водних живих ресурсів та проведення переговорів щодо подальшого надання послуг підприємству , а не дня складання протоколу та не для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Таке провадження у справі позбавляло позивача користуватися правами , передбаченими ст.268 КУпАП , зокрема , знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази , заявляти клопотання , при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Право мати захисника також гарантується ст. 271 КУпАП. Згідно ч.1 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.107 КУпАП розглядаються в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протокол про адміністративне правопорушення.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Заява № 17444/04) 21.10.2010 року, вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п.1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є «необхідним» для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу , всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п.3 ст.6 Конвенції, взятого в поєднанні з п.1 ст.6 Конвенції.
За таких обставин розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з висунутими проти нього обвинуваченнями та доказами , а також адекватно їх оцінити і розробити належну стратегію свого захисту, отримати правову допомогу та ін. В зв'язку з зазначеним , суд вважає , що під час розгляду посадовою особою Державної екологічної інспекції справи про адміністративне правопорушення було порушено право ОСОБА_3 на захист , що відповідно до п.2 ч.1 ст. 293 КУпАП є підставою для скасування постанови.
Керуючись ст. 247, 288 , 293 КУпАП , ст. 7-12, 18, 158-163, 171-2 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову головного державного інспектора ветеринарної медицини Кілійського району Одеської області № 14/303 від 22 квітня 2014 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення , передбаченого ст. 107 КУпАП та накладення штрафу в сумі 306 грн.. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова остаточна та оскарженню не підлягає .
Суддя Кілійського районного суду О. Г. Тюмін