Справа №521/10367/14-а
Пр. № 2а/521/342/14
21 липня 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Бондаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
У червні 2014р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - УДАІ ГУМВС України в Чернігівській області) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 15.06.2014р. близько 16год. 00хв. він керуючи автомобілем «Mitsubishi» рухався у напрямку смт Ріпки, був зупинений інспектором взводу ДПС Коваленко Р.В., який вказав на те, що позивач перевищив швидкісний режим руху та продемонстрував йому зафіксовану на приладі «Візир» швидкість» 116 км/год.
Позивач зазначав, що після того, як він передав інспектору свої документи останній склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №578143, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 530грн. за порушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України за невиконання вимог дорожнього знаку 12.4 ПДР України.
Вищевказану постанову серії ПС1 №578143 від 15.06.2014р. позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки у момент в'їзду до міста він виконував обгін великогабаритної фури та дорожній знак 5.45 - початок міста фізично не міг помітити. Будь-яких будівель чи споруджень, сигналізуючи про те, що він рухається в межах міста позивач не помітив. Крім того вищевказаний дорожній знак не дублювався, а тому про факт того, що він рухається у місті він дізнався лише від інспектора ДАІ.
Як вказував позивач, дії інспектора ДАІ по складанню відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та винесенню постанови серії ПС1 №578143 від 15.06.2014р. є незаконними, оскільки порушнику не було надано часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечень на протокол та постанову. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення.
У своєму адміністративному позові ОСОБА_2 зазначав, що у датах та часі складання протоколу відносно нього та винесенню постанови про адміністративне правопорушення містяться розбіжності. Крім того, інспектором не було пред'явлено сертифікату відповідності вимірювача швидкості «Візир». Наявність усіх вищевказаних обставин порушують права позивача.
Посилаючись на вищевикладене позивач просив суд винести рішення, яким скасувати дію постанови серії ПС1 №578143 від 15.06.2014р. про адміністративне правопорушення.
Позивач у судовому засіданні підтримав адміністративний позов та просив суд його задовольнити.
Представник УДАІ УМВС України в Чернігівський області у судове засідання не з'явився, належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися.
01 липня 2014р. від УДАІ УМВС України в Чернігівській області до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких Управління ДАІ адміністративний позов не визнало та просило суд відмовити в його задоволенні (а.с.24-28).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного
Як встановлено в судовому засіданні 15.06.2014р. близько 16год. 00хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Mitsubishi» рухався у напрямку смт Ріпки, був зупинений інспектором взводу ДПС Коваленко Р.В., за порушення швидкісного режиму в населеному пункті, а саме перевищення допустимої швидкості руху на 56 км/год. (а.с.6).
Швидкість руху автомобіля «Mitsubishi», д/н НОМЕР_1 - 116 км/год. була зафіксована на приладі «Візир» №0812558.
Відповідно до ст.254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, який повинен відповідати вимогам статті 256 КпАП України.
В підтвердження скоєння ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення інспектором ДПС Коваленко Р.В. позивачу було продемонстровано правопорушення, зафіксоване приладом «Візир», після чого складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2№960740 від 15.06.2014р., другий промірник якого вручено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 (а.с.6).
При цьому факт перевищення швидкості руху позивач у своєму адміністративному позові не заперечував, а посилався на неправомірність дій інспектора ДПС, неналежне оснащення дороги дорожніми знаками.
Після зупинки ОСОБА_2 та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС відповідно до вимог статей 222 та 276 КпАП України було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №578143 від 15.06.2014р., відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 530грн. (а.с.7).
Згідно п.3 ч.2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою, дев'ятою і десятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вона була складено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2№960740 від 15.06.2014р., за порушення ОСОБА_2 п 12.4 Правил дорожнього руху України, яке було зафіксовано приладом «Візир» №0812558, який має функції відео зйомки, відеозапису.
Вимірювач швидкості радіолокаційний відео записуючий «Візир» пройшов державну метрологічну атестацію та отримав свідоцтво №22-№ 22-2/1311109 від 15.01.2014р., виданого державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП «Укрметртестстандарт»). Свідоцтво чинне строком до 15.01.2015р. (а.с.17).
Згідно даного свідоцтва, границі абсолютної похибки в стаціонарному режимі - +-1 км/год та в патрульному режимі - +-2км/год. Отже посилання позивача на те, що вимірювання швидкості виконувалось приладом невідомого зразку, не відповідають дійсності, оскільки даний прилад перебуває на балансі ДАІ та використовується в службовій діяльності працівниками Державтоінспекцією області.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган/посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором ДПС були враховані показання вимірювача швидкості «Візир», який, відповідно до пояснень УДАІ УМВС України в Чернігівській області, згідно з наказом МВС України від 01.03.2010р. №33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» використовується в підрозділах Державтоінспекції МВС.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову було винесено працівником ДАІ з дотриманням вимог статтей 245 та 280 КпАП України, а саме, справу розглянуто уповноваженою посадовою особою у межах її компетенції та під час розгляду справи було з'ясовані всі питання, передбачені ст. 280 КпАП України.
Згідно ст.66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують факти вказані в протоколі про адміністративне порушення від 15.06.2014р. серії АА2№960740 та в постанові від 15.06.2014р. серії ПС1№578143, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 12.4 ПДР України, які враховуються судом при винесені постанови.
Відповідно до ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Керуючись ст. ст. 126, 251, 254, 268, 280, 287, 289 КпАП України, ст.ст. 7, 11, 12, 17, 69, 71, 86, 99, 159-163, 171-2 КАС України, суд
постановив:
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Сегеда
21.07.2014